Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ЛЮБА ЛЕШНЬОВСЬКА 16 червня 2007 р. попрощалася з цим сві том бл. п. Люба з Лисків Лешньовська. Була дов голітньою відданою членкою 33-го Відділу СУА ім. Лесі Українки в Пармі, Огайо. Народилася Люба перед Першою світовою війною 10. XII. 1912 р. в містечку Олеську на Львівщині. Походила із давніх відомих священи- чих родів Цегельських-Лисків, широко знаних у передвоєнній Галичині. В родині було дві сестри і п’ять братів. Незабаром батька призначили на парафію до Городка, де Люба закінчила народну школу. Згодом рідня переїхала до Сасова на Золочівщині, де отець Лиско став деканом. Лю бу і її сестру батьки вислали до престижного дівочого інституту в Бєльську “Le Notre Dame”, яку вели німецькі монахині. Після трирічного навчання обидві сестри продовжували науку у Львові, в Державному Учительському семінарі, з українською мовою навчання, де і завершили навчання. 1935 р. Люба вийшла заміж за суддю Зе- нона Лешньовського і подружжя замешкало в Польщі. Після закінчення війни вже із сином Олегом виїхали до західної Німеччини, де про живали в таборі для біженців у Лянсґуті. До Америки прибули в 1948 році. Зразу затрима лися у Філядельфії, згодом переїхали до Клів ленду. З рідними, які залишились у Львові, вда лось нав'язати листування, 1968 р. Люба вперше поїхала в Україну з дочкою Іванкою. З великої, колись патріотичної родини, залишалось щораз менше осіб. Брат Маркіян, який служив у дивізії „'Галичина”, після бою під Бродами перейшов до УПА і пропав безвісти. Один брат помер в Америці, другий був засланий в Сибір. Брата о. Романа замордували „визволителі” в більшо вицькій в’язниці. Його серед інших було зарахо вано до лику „Блаженних”. Сестри Володимири теж немає серед живих, а тепер покинула дітей і цілу нашу союзянську громаду Люба. Живий - єдиний брат у Західній Канаді. Коротенька біографія покійної Люби була б неповною, якщо б не додати ще кілька слів про її особу. Виховала вона і допомогла здобути вищу освіту своїм дітям: синові Олегові й дочці Іванці. Залишила двох онуків та дві правнучки, якими гордилася і дуже їх любила. Після виходу на пенсію повністю включилася у громадську працю. Довгий час була активною членкою на шого 33-го Відділу, де займала пост секретарки в Суспільній опіці. Належала до „Гуртка книго любів” і „Дискусійного клюбу”, сходин яких ніколи не пропускала. Перечитувала безліч кни жок з ріжною тематикою, цікавилась громад- сько-суспільним життям тут на поселеннях, журилася ситуацією в Україні. Пильно вислу хувала численні політичні коментарі у засобах масової інформації і радо забирала слово та ді лилася своєю думкою у розмові зі знайомими. Сама була чудовою матір’ю не лиш рідним дітям, але огорнула теплою материнською лю бов’ю членів своєї великої родини, яка прожи вала під більшовицькою окупацією і зазнавала гірких переслідувань і репресій. Живучи дуже скромно, цілими десятиліттями посилала мате- ріяльну допомогу, яка в тому часі була їм така потрібна. Своїми теплими листами, повними любови й тривоги за їхню долю підтримувала морально, за що вони були їй щиро вдячні. З такою ж теплотою і вирозумінням ставилася Люба і до своїх близьких знайомих, у першу чергу до посестер союзянок. Всі її любили, ша нували й цінували за працю і добре серце. Прощайте, дорога пані Любо! Наш Відділ довго відчуватиме втрату Вас. Про таких людей, як Ви, один із поетів сказав: „Ви не живете тільки для себе, ви для інших творите добро”. Прощайте! Пам’ять про Вас лишиться у серцях Ваших приятелів до кінця життя. Прощальне слово у похоронному заведенні виголосила голова Округи Огайо Іванна Шка- рупа. Любомира Мичкоеська, пресова референтка 33-го Відділу СУА. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
