Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ЛЮБА ЛЕШНЬОВСЬКА 16 червня 2007 р. попрощалася з цим сві том бл. п. Люба з Лисків Лешньовська. Була дов голітньою відданою членкою 33-го Відділу СУА ім. Лесі Українки в Пармі, Огайо. Народилася Люба перед Першою світовою війною 10. XII. 1912 р. в містечку Олеську на Львівщині. Походила із давніх відомих священи- чих родів Цегельських-Лисків, широко знаних у передвоєнній Галичині. В родині було дві сестри і п’ять братів. Незабаром батька призначили на парафію до Городка, де Люба закінчила народну школу. Згодом рідня переїхала до Сасова на Золочівщині, де отець Лиско став деканом. Лю бу і її сестру батьки вислали до престижного дівочого інституту в Бєльську “Le Notre Dame”, яку вели німецькі монахині. Після трирічного навчання обидві сестри продовжували науку у Львові, в Державному Учительському семінарі, з українською мовою навчання, де і завершили навчання. 1935 р. Люба вийшла заміж за суддю Зе- нона Лешньовського і подружжя замешкало в Польщі. Після закінчення війни вже із сином Олегом виїхали до західної Німеччини, де про живали в таборі для біженців у Лянсґуті. До Америки прибули в 1948 році. Зразу затрима лися у Філядельфії, згодом переїхали до Клів ленду. З рідними, які залишились у Львові, вда лось нав'язати листування, 1968 р. Люба вперше поїхала в Україну з дочкою Іванкою. З великої, колись патріотичної родини, залишалось щораз менше осіб. Брат Маркіян, який служив у дивізії „'Галичина”, після бою під Бродами перейшов до УПА і пропав безвісти. Один брат помер в Америці, другий був засланий в Сибір. Брата о. Романа замордували „визволителі” в більшо вицькій в’язниці. Його серед інших було зарахо вано до лику „Блаженних”. Сестри Володимири теж немає серед живих, а тепер покинула дітей і цілу нашу союзянську громаду Люба. Живий - єдиний брат у Західній Канаді. Коротенька біографія покійної Люби була б неповною, якщо б не додати ще кілька слів про її особу. Виховала вона і допомогла здобути вищу освіту своїм дітям: синові Олегові й дочці Іванці. Залишила двох онуків та дві правнучки, якими гордилася і дуже їх любила. Після виходу на пенсію повністю включилася у громадську працю. Довгий час була активною членкою на шого 33-го Відділу, де займала пост секретарки в Суспільній опіці. Належала до „Гуртка книго любів” і „Дискусійного клюбу”, сходин яких ніколи не пропускала. Перечитувала безліч кни жок з ріжною тематикою, цікавилась громад- сько-суспільним життям тут на поселеннях, журилася ситуацією в Україні. Пильно вислу хувала численні політичні коментарі у засобах масової інформації і радо забирала слово та ді лилася своєю думкою у розмові зі знайомими. Сама була чудовою матір’ю не лиш рідним дітям, але огорнула теплою материнською лю бов’ю членів своєї великої родини, яка прожи вала під більшовицькою окупацією і зазнавала гірких переслідувань і репресій. Живучи дуже скромно, цілими десятиліттями посилала мате- ріяльну допомогу, яка в тому часі була їм така потрібна. Своїми теплими листами, повними любови й тривоги за їхню долю підтримувала морально, за що вони були їй щиро вдячні. З такою ж теплотою і вирозумінням ставилася Люба і до своїх близьких знайомих, у першу чергу до посестер союзянок. Всі її любили, ша нували й цінували за працю і добре серце. Прощайте, дорога пані Любо! Наш Відділ довго відчуватиме втрату Вас. Про таких людей, як Ви, один із поетів сказав: „Ви не живете тільки для себе, ви для інших творите добро”. Прощайте! Пам’ять про Вас лишиться у серцях Ваших приятелів до кінця життя. Прощальне слово у похоронному заведенні виголосила голова Округи Огайо Іванна Шка- рупа. Любомира Мичкоеська, пресова референтка 33-го Відділу СУА. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
