Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
політичний, а не гуманітарний характер. Популярний тоді письменник Carveth Wells погодився, щоб його прізвище фігурувало у Дорад чому комітеті, бо сам був видав книжку під назвою „Kapoot” - зі своєї подорожі з Ленінграда до Східної Туреччини. 2 січня 1933 р. прийшла відповідь на запрошення стати членом Дорадчого комітету від Florence G. Cassidy, кореспондентки з YWCA. Вона погодилася бути в комітеті й допомагати Україні. Комітет намагався ознайомити громадськість через американську пресу, яка подала б правдиві факти про ситуацію в Україні, та зайнявся збіркою грошей і висиланням їх голодуючим. Комітет виготовив меморандум, листи і прохання, які вислано до Президента Америки, його дружини, конгресменів, сенаторів, різних фундацій, інституцій релігійного і гуманітарного характеру та відділам СУА для проведення акції у своїх місцевостях. На Меморандум, висланий 21 листопада 1933 р. до Президента Америки Френклина Рузвельта, прийшла спершу відповідь 3 грудня 1933 р. за підписом Acting Secretary of State Robert F. Kelly, Chief, Department of State Washington DC, Division of Eastern European Affairs, про те, що одержали лист і передадуть його Президентові. Друга відповідь з адміністрації Президента надійшла 15 грудня 1933 р. У ній подано до відома комітетові, що уряд США під цю пору не може зайняти якусь позицію щодо ситуації в Україні. Лист підписав Robert F. Kelly. Було також вислано лист до Елеонори Рузвельт, дружини Президента. Лист підписав голова Комітету Robert F. Kelly. Було також вислано лист до Елеонори Рузвельт, дружини Президента. Листа підписав голова комітету д-р Пелехович. Відповідь від Елеонори Рузвельт надійшла з її канцелярії. Це потвердження про одержання листа за підписом секретаря першої леді з обіцянкою, що вона зверне увагу Елеонори Рузвельт на цю проблему в найближчому часі. Жодного іншого відгуку від Елеонори Рузвельт не було, одначе пізніше у листі до Л. Марґолі, члена Дорадчого комітету, вона писала, що не може нічим допомогти. Того ж дня, тобто 21 листопада 1933 p., Комітет вислав листи до ряду урядових інституцій, зокрема до Cardell Hull Secretary of State, Robert Kelly, chief (Division of Eastern European Affairs), Американського посла у Москві Wm. Christian Builitt, Міжнародного Червоного Хреста в Женеві, Американського Червоного Хреста у Вашінґтоні, сенаторів, конгресменів, послів США та консульств у Вашінґтоні. Від 5 до 27 грудня 1933 р. почали приходити листи від сенаторів та конгресменів. Майже всі відповіді були про те, що розглянуть надіслані матеріяли за найближчої нагоди. На жаль, це ще раз посвідчило, що уряд США не хоче ускладнень з режимом Сталіна і тому намагається не помічати того жахіття, яке діялося в Україні. Усе ж Союзові Українок Америки та іншим українським інституціям вдалося досягнути того, що у травні 1934 р. республіканець Hamilton Fish представив резолюцію ч. 399 в Палаті представників (конгресменів). СУА не втрачав надії привернути увагу громадськости до трагедії України. 6 грудня 1933 р. було вислано листи із памфлетом до часописів: „N.Y. Evening Post”, з якого прийшла відповідь, що отри мали листа, але помістити не можуть, бо не вистачає місця на їхні власні статті, до „New York Times” - жодної відповіді, до „N.Y. Herald Tribune” - відповідь: „Ми маємо свого кореспондента і не покла даємося на Москву, то наш кореспондент ще раз поїде до Совєтського Союзу”. У цьому часописі писали: „Ukraine, and the Northern Caucasus, where a great famine was known to have raged during the winter and spring, are now closed to individual trips by correspondents”. Відгукнулися й інші видання. З „World Telegram” потвердили одержання матеріялів і написали, що листів такого роду приходить сотні, а газета мусить вибирати, що саме цікавить читачів. Як бачите, чи можна вести мову про певне співчуття до української справи, що не виявилося через острах якось зашкодити взаєминам між США і СССР? Іншою була позиція нечисленної, на жаль, української преси в Америці. Дуже обширно про голод в Україні і працю Комітету писала „Свобода”. Звісно, треба мати на увазі, що в умовах повної інформаційної бльокади, яку застосував комуністичний уряд в Москві та Україні, преса не мала можливости подавати реляцій безпосередньо з місця подій і була змушена користуватися досить фрагментарним свідченням про голод. Комітет також видав летючку про голод в Україні англійською мовою, що її було розіслано до Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
