Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Юрій ШКРУМЕЛЯК ДЕ УКРАЇНА? У країна в давній славі, В козацьких пригодах, На заквітчаних левадах, В чистих синіх водах. У країна в тих долинах І високих горах, На степах, буйних, ш ироких, У гаях, у борах. У країна в білих селах, У густих садочках, У хрещ атом у барвінку, У синіх квіточках. У країна на яворах П таш кою співає Н а стрілецькії могили Г олову схиляє. Віра ВОВК МАРІЧКА І ВЕСЕЛКОВИЙ КНЯЖИЧ Ж ила собі колись сирітка М арічка. В она мала два лиця з рож евих троянд, довгу золоту косу і пром інне серце; том у хто стрінув її, - ставав веселий. Одного разу піш ла вона в світ і зайш ла в чорний, густий бір. З вузлуватих кущів довкола блимали на неї лискучі очі, і вона боялася оглядатися. Але згодом поясніло, дерева поріділи, і М арічка побачила зелену поляну, обвиту рікою. Над поляною гнулася мерехтяча веселка, а під нею стояв терем з білого каменю . З одвертого вікна плила музика скрипки, на якій грав сліпий хлопець. К оли він почув М аріччині кроки, виступив наосліп на к ам ’яний поріг і спитав тихо: - Х то там надворі? М арічка назвала йом у своє ім ’я, а хлопець поділився з нею своєю журбою . - Я веселковий княж ич, - сказав він. - М ої очі потребую ть багато світла, але ніщ о в світі не хоче м ені дати стільки ясности. Й ого голос звучав так, як голос скрипки, бо дотепер він не знав, крім неї, ні одної ж ивої душ і. А ле дівчина-сирітка зрозум іла його. - Я піду ш укати світло для тебе! - викликнула вона, а хлопець зрадів так, аж його скрип ка сама засміялася. М арічка не барилася довго. П очало тем ніти, і вона пригадала собі всі ті лискучі очі, яких боялася в лісі. То був вечір перед Іваном Купалом. В родливі мавки, подібні до мряк, вили собі вінки, в які м али бути вплетені всі квіти. Ті вінки вони хотіли пізніш е кидати, за давнім звичаєм святойванської ночі, в ріку. А ле їм бракувало щ е троянд, які не росли між синім и мохам и й папороттю . Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top