Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Юрій ШКРУМЕЛЯК ДЕ УКРАЇНА? У країна в давній славі, В козацьких пригодах, На заквітчаних левадах, В чистих синіх водах. У країна в тих долинах І високих горах, На степах, буйних, ш ироких, У гаях, у борах. У країна в білих селах, У густих садочках, У хрещ атом у барвінку, У синіх квіточках. У країна на яворах П таш кою співає Н а стрілецькії могили Г олову схиляє. Віра ВОВК МАРІЧКА І ВЕСЕЛКОВИЙ КНЯЖИЧ Ж ила собі колись сирітка М арічка. В она мала два лиця з рож евих троянд, довгу золоту косу і пром інне серце; том у хто стрінув її, - ставав веселий. Одного разу піш ла вона в світ і зайш ла в чорний, густий бір. З вузлуватих кущів довкола блимали на неї лискучі очі, і вона боялася оглядатися. Але згодом поясніло, дерева поріділи, і М арічка побачила зелену поляну, обвиту рікою. Над поляною гнулася мерехтяча веселка, а під нею стояв терем з білого каменю . З одвертого вікна плила музика скрипки, на якій грав сліпий хлопець. К оли він почув М аріччині кроки, виступив наосліп на к ам ’яний поріг і спитав тихо: - Х то там надворі? М арічка назвала йом у своє ім ’я, а хлопець поділився з нею своєю журбою . - Я веселковий княж ич, - сказав він. - М ої очі потребую ть багато світла, але ніщ о в світі не хоче м ені дати стільки ясности. Й ого голос звучав так, як голос скрипки, бо дотепер він не знав, крім неї, ні одної ж ивої душ і. А ле дівчина-сирітка зрозум іла його. - Я піду ш укати світло для тебе! - викликнула вона, а хлопець зрадів так, аж його скрип ка сама засміялася. М арічка не барилася довго. П очало тем ніти, і вона пригадала собі всі ті лискучі очі, яких боялася в лісі. То був вечір перед Іваном Купалом. В родливі мавки, подібні до мряк, вили собі вінки, в які м али бути вплетені всі квіти. Ті вінки вони хотіли пізніш е кидати, за давнім звичаєм святойванської ночі, в ріку. А ле їм бракувало щ е троянд, які не росли між синім и мохам и й папороттю . Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
