Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Посівальники були бажаними для кожної родини. Вірили, що зичливий зміст віншівки утверджує світло й радість у житті. А ще й пер ший посівальник буває і першим „полазником” - приносить да хати щастя. На Новий рік народ поспішав до церкви на Богослуження. Святість Божого храму дає спо кій і рівновагу. Стоячи у церкві, народ придив лявся, як горять свічки. Якщо їх ґніт зігнувся гачком - буде у цьому році врожай. Якщо ж ґніт стирчить на свічці, ніби порожній колос на стеб лі - жди неврожаю. У цей празник усе мало віщу силу. Казали: „Який Новий рік - таким буде цілий рік. Коли на Василія на деревах біло, то буде в коморі мило. Як перший день Нового року щасливий, то й рік буде щасливим. Якщо ніч проти Нового року тиха і ясна, буде добрий врожай садовини”. Не можна у цей день нічого позичати. До Нового року треба повернути борги чи щось ін ше, що зичили. Дівчата поспішали до церкви, аби бути першими. Вірили, що швидше вийдуть заміж. Якраз наступала пора весіль - м’ясниці. Від Різдва і до Нового року вважали, що упродовж тижня до оселі повертаються добрі духи-покійники, які приходили на святу вечерю і розміщалися на покутті біля дідуха. Коли ж спалювали сміття, то діти перестрибували через вогонь - „аби всяка хвороба спалилася і здоро вими, і чистими увійти в Новий рік”, бо цей вогонь був священний... Любомира Василечко. Таня Д ’Авіньон. Маланка, Вашківці, Чернівеччина, 1966р. Фотоальбом “Просто Україна”, 1982р. роком і з Василем!” Аби здоров’я та сила до нас прибули і відтак васильниками котила по лавиці, примовляючи: „Аби брикались по нашому обій сті коні й корови, вівці і кози”. Наливала холод ної крижаної води у миску, кидала туди кусники хліба, зрізаного з трьох боків, вівса з „діда” (дідуха) і гроші (монети) й кликала усіх вмива тися: „Умиймося, аби бути здоровими, як вода, аби не бракувало нам хліба та грошей”. Вода була така холодна, що в руки заходили запарі, але мати дотримувалась обрядодійства й ніхто не міг противитись. Найцікавішими були новорічні засівання збіжжям - житом або пшеницею. Адже Василь - покровитель землеробства. Того ранку від посі вальників не зачинялися двері. Кожен хотів бути першим „полазником”, бо першому - найліпші гостинці. У народі кажуть: „Хто рано тому Бог дає”. Посівати дозволялось лише хлопчикам. Це випливає із давнього символічного призначення. Дзвінкі хлопчачі голосочки зворушливо-врочис то віншували: Сійся, родися, жито, пшениця, Всяка пашниця, На щастя, на здоровля, на Новий рік - Аби вам вродило краще, як торік, Коноплі по стелю, а льон по коліна, Аби вас, хрещених, голова не боліла. Будьте здорові! З Новим роком! З Василем! Дай Боже! Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
