Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Н о в и й Р і к — С в я т о В а с и л ія Святий Василій - одна з най світліших і най ласкавіших постатей стародавньої грець кої церкви. Святе письмо говорить, що любов св. Ва силія була чуйна, завжди готова допомогти не лише приятелям, а й ворогам. Для бідних, старих, слабих, сиріт і вдів він буду вав добродійні заклади. 362 р. по Христі Василій Вели кий заснував Василіянський чин, що став підставою мона- шого життя у Східній і Західній Церквах. Ва- силіяни були активні в месіонерстві, друкарстві й будівництві церков. їм належить будівництво катедри св. Юра у Львові. Новий Рік - це радісний празник, який вшановується, крім церковно-релігійних відправ, ще й найкращими зразками традиційної обрядо восте, сягаючи своїм корінням у сиву давнину нашого народу. Із спогадів променять світлі струни Ново річного свята, доторкаються до серця та душі. Пригадую дитинство, коли десь майже опівночі під Новий рік статечні ґазди вітали діда Василя. Найперше під хатою колядували: Добрий вечір тобі, пане господарю, радуйся! Ой радуйся, земле, Син Божий народився! ....А що другий празник — Святого Василя, радуйся! Ой радуйся, земле, Син Божий народився! Затамовуючи подих, я слухала цей велич ний, радісний спів, - він піднімав нашу родину і виводив до колядників. Першим виходив на под вір’я дідусь, а що мав добрий голос, то виділявся з-поміж усіх. Після колядки він дякував і запрошував до хати на гостину: „Будьте ласкаві вступити до господи” і тоді: „Сідайте, аби у нас добро всідалося”. Хтось із найповажніших ґаздів перев’язу вав іменинникові руки перевеслом, при цьому віншуючи: Вінчуємо Вас щістьом, здоровлєм! Нинішним Новим роком! З Василем! Зичимо нині на Новий рік, Аби щісливим був увесь рік! Дай, Боже, в гаразді та добрім здоровлі, А на другий рік ще ліпших свят діждати. Дай Боже! З Василем! Відтак усі всідалися за стіл на гостину. По середині у чотирьохгран- ній пляшці - вишнівка, а коло неї - келішечок, хіба що трохи більший від наперстка. Як лиш налили вишнівки, дідів кум Ілько бажав: „Ви таємо вас (до кумів зверта лись на „ви”), Василю, з патроном і зичимо здоровльи, довгих років та всіляких гараздів. Будьте здорові, як зима, ве селі, як весна, а багаті, як заможна осінь. З Василем!” „Дякую, абисмо ще всі дочикали другого Васильи”, - відповідаючи, бажав дід. Пили по черзі. Келішок обходив гостей не більше, як два рази. За другим разом припрошу вали: „Випиймо до пари, аби ми всі були в парі”. „Дай Боже!” По гостині дід одягав довгий вишитий ко жух і йшов із ґаздами в’язати інших Василів, яких за народною традицією вшановували в цей день. Уранці починалися нові обрядодійства. Мати чи баба йшла з хлібами-васильками до криниці по воду. Відомо, що хліб - обов’язковий учасник усіх наших звичаїв та обрядів. Хлібом зустрічали гостей, благословляли до шлюбу, з хлібом заходили до нової хати, йшли в поле засівати. Хліб - символ щедрости, родючости, добра, снаги, здоров’я. Правда, йому припису валося ще й багато магічности. Так само магічну силу давали воді. У давні часи будь-яке живе джерело вважалося священ ним. Найбільше цінувалася так звана „жива” або „нечіпна” (непочата) вода. Це криниці й потічки. Її використовували при чарах, ворожінні, „зли ванні воску”, зуроченнях, купали дітей, аби не хворіли тощо. На Новий рік намагались першими при нести води. Мати поверталась з повним відром, ставила, вітаючись, на порозі: „Христос Ражда- ється!” „Славімо Його!” - відповідали. „З Новим
Page load link
Go to Top