Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
СТОРІНКИ АРХІВУ СУА СОЮЗ УКРАЇНОК АМ ЕРИКИ У грудні 1966 р. На передодні ювілейного року 50-ліття Української Державності* подаємо спогад чільної гро мадської діячки Зінаїди Мірної про перші бурхливі місяці того часу. Це допоможе нам з ’ясувати собі ті трудні початки та ролю української жінки в тих починах. ПРАЦЯ ЖІНОЦТВА В УКРАЇНСЬКІЙ ЦЕНТРАЛЬНІЙ РАДІ 20 років минуло з того часу, як нас, представників українського народу бурхливі події револю ції покликали до великої праці при відбудові державної самостійности України. Вся та наша праця скуп чувалася в одному центрі - в Українській Центральній Раді, яка повстала впродовж якогось тижня після вибуху всеросійської революції. Вже в початку березня 1917 р. сформувалося ядро Української Центральної Ради. Спершу Рада не репрезентувала цілого україського народу, що у своїй довголітній приспаності ще не усвідомлював собі великих перспектив, які перед ним відчинялися. Ідея її вродилася в головах представників Т-ва Українських Поступовців, себто безпартійного об ’єднання активних українських інтелігентних сил; потім до неї увійшли представники політичних партій і, головне, представники ріжних українських організацій. Створення Центральної Ради в такому надзвичайно швидкому темпі мало величезне значіння: це був центр, довкола якого кристалізувалися ідеї української державности, це був символ української самостійности, що маніфестував перед чужинцями волю українського народу, це був єдиний орган, якому корилися всі мешканці України. Багато помилок зробила Українська Центральна Раді, особливо коли під проводом свого вождя М. Грушевського стала дбати не про закріплення здобутих політичних і національних досягнень в народних масах, а хотіла, на подобу большевиків, „поглиблювати революційні здобутки” . Але помил ки ці були неминучі, бо досвіду в політичнім житті ми в ті часи ще не мали. І не зважаючи на ці помилки Центральна Рада мала в нашому відродженні кольосальне значіння, й кожний, хто в ній працював, на все життя мабуть заховає про ці величні часи незабутні спогади. С ніг іде, іде, я к час, Зам іта сліди за нам и... Ч и ти п робував хоч раз В хуртовин у й ти лан ам и ? П р о й д еш сам - застигне слід Д ал и н о ю голубою , Ш лях тоді п р о ляж е в світ, К оли й ти м у ть за тобою! Дмитро Павличко “Гранослов ”. Радянський письменник, Київ, 1968 ТаняД’Авіньон. Косів, Івано-Франківщина, 1990. Фотоальбом “Просто Україна”, 1998р. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
