Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
життям, він їде з експедицією у Чорнобильську зону, в епіцентр радіоактивних забруднень. Бо не може інакше: адже втрачається те, що схопити небавом буде пізно, а збереження пам’яток духовности буде вагомим виховним засобом для підростаючого покоління. Як зізнавався Василь, він починав свою творчість з новел, але туга за тим, що зникає, що треба зберегти, було першим поштовхом зайнятися вивченням матеріяльної та духовної культури народу. А ще він завідував відділом етнографії в журналі „Народна творчість та етнографія”, де редагував статті, - то все проходило через його серце і руки. Вибравши фолкльор і етнографію, пись менник мусив миритися з тим, що його довго не друкували. Казали, що треба нових свят, сучас них. Проте, ніякі заборони не могли зупинити першої книжки „Берегиня”, що побачила світ тиражем 15 тисяч прим. Згодом, коли видав ництво отримало цілий вал листів, вийшло ще 50 тисяч. Про подвижницьку діяльність В. Скуратів- ського свідчить зорганізована ним фолкльорно- етнографічна експедиція „Чумацькими шляха ми”, яка пройшла багато областей і зібрала унікальний матеріял. Правда, експедиція не була суто науковою, але й прагнула прислужитися справі об’єднання Сходу і Заходу України, - всупереч тим, хто намагається нас роз’єднати. Я вдячна долі, що мала можливість спіл куватися з цією непересічною особистістю, вдячна, що була залучена до експедиції і змогла охопити світ традиційної обрядовості, фолк- льорне розмаїття, багатство старовинних пісень, прислів’їв, придибашок, звичаєве право, народні промисли і ремесла. Я була знайома з творчістю Василя Ску- ратівського, але в експедиції пізнала його як людину з широким світоглядом, з доброю поетичною душею. Він був прикладом працьо витосте, організованосте і вимогливосте, що допомагало тримати учасників експедиції у щоденному ритмі праці. Завжди скромний, уважний до людей, позбавлений почуття звер хносте, з притаманною йому високою куль турою експедиційної роботи, він умів налаш тувати так і ввесь колектив. Уважав своїм обов’язком перед народом усе записати, щоб не пропала й зернинка духовного храму старовини, бо це допомогло зберегтись нам як нації. Його одержимість і нас запалювала, ми розуміли, що за рік, два чи за кілька років може зникнути свідок, який закарбував у своїй пам’яті давнину, а з ним - його живе слово. А це важливе не тільки для нас сущих, але й для наших нащадків. Як сказав Іван Вагилевич „старовина дає початок сучасності”. З благословення Василя Скуратівського вийшла моя народознавча книжка „Стежками відлуння” з його вступним словом. Не можна не згадати про плідну працю нашого письменника з редакцією Української пізнавальної бібліотеки „Земляни”, заснованої 1992 p., яка завершилася виданням захоплюючої книжки „Святвечір” (2 томи). Це грунтовне видання побудоване на матеріялах етнокален- даря, де кожне свято має мітологічну структуру. Розуміючи історичне значення цієї праці, Патріярх Київський і всієї України Мстислав та Глава УГКЦ Мирослав І. Кардинал Любачів- ський прислали авторові благословення за те, що сіє на землі пращурів добро і злагоду та „за справи благородні”. Після проголошення Незалежносте Укра їни письменник-етнограф зміг повністю проя вити свій талант, повертаючи народові його національну спадщину. Його перу належать ще такі народознавчі праці: ’’Місяцелик”, „Дідух”, „Посвіт”, він публікує статті в журналі „Наше Життя”, в газеті „Українське слово”, його творча спадщина відома не тільки в Україні, але й за її межами. Настав час відродження, друкування без будь-яких ідеологічних вказівок. Настав час, коли можна відвідувати інші держави, довіду ватися про життя і культуру наших співвітчиз ників. Василь Скуратівський відвідує Америку. Його гостинно приймають в українських ро динах. Йому організовують вечір в НТШ, він побував в Українському музеї Нью-Йорку, в Українському Інститут Америки. Ці зворуш ливі зустрічі залишили добрі спогади в українців діяспори про Скуратівського як про мудру людину, справжнього інтелігента з високою культурою наукової творчосте. У Нью-Йорку Василь Скуратівський над звичайно радий зі знайомства з відомим пасіч ником Мироном Сурмачем, про якого чув ще в Україні. Досліджуючи українське і світове Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top