Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Василь СКУРАТІВСЬКИЙ СВІТЛИЦЯ ШЕВЧЕНКОВОГО “ЗАПОВІТУ” Нерідко, зустрічаючись, із випускниками шкіл, цікавлюся, чи знають вони, коли був написаний “Заповіт” нашим геніальним Кобза рем? І повірте на слово, більшість недавніх школярів не задумуючись, відповідають одно значно: “Тарас Григорович створив всесвітньо- відому поезію в останні дні свого життя”. Делікатно намагаюся пояснити, що хрестома тійні рядки “Як умру, то поховайте...” з’явились у розквіті творчих сил, напередодні заслання поета в Оренбурзькі степи. Співбесідники - одні збентежено, інші підозріло - стенають плечима: не може, мовляв, цього бути, адже такі твори пишуться на схилку літ... Не будемо занадто прискріпливими до сьогоднішніх чи вчорашніх школярів. У цьому не тільки їхня провина, насамперед вона лежить на тих, хто укладав та затверджував куцу шкільну програму. В ній, на жаль, не знайшлося місця для висвітлення історії написання перлини політичної лірики. Відтак школярі, покладаю- чись на власну інтуїцію, вважають, що цей твір великий Кобзар створив наприкінці життя. Між тим Тарас Григорович написав його, коли поетові йшов тридцять другий рік. То була друга його мандрівка на рідну Україну! Вона залишилася в житті Шевченка як найбільш плідна - за цей час Тарас Григорович зробив чимало малюнків, написав свої найкращі твори, зокрема й славнозвісний “Заповіт”. У серпні 1845 року за завданням архео логічної комісії він приїздить до Переяслава, щоб змалювати історичні та архітектурні пам’ятки давнього і багатого на події міста. Оскільки тут мешкав близький приятель А. О. Козачковський, то він і зупинився в нього. З Андрієм Осиповичем Шевченко познайомився 1841 року в Петербурзі, коли той навчався в медично-хірургічній академії. Почуття зем ляцтва переросли в дружні взаємини. Затишна оселя міського лікаря гостинно зустріла Тараса Григоровича. Але, як тільки селяни довідалися, що в ній оселився Шевченко, помешкання нараз олюднилося - всім нетерпе ливилось побачити улюбленого поета і почути з його вуст живі вірші. Відтак Козачковський зму шений був організувати поетичні вечори, запро шуючи на них шанувальників огненного слова. Перебуваючи в Переяславі, Тарас Григоро вич записував легенди й перекази, зустрічався з цікавими оповідачами, замальовував історичні пам’ятки, зокрема Покровську та Михайлівську церкви, Вознесенський монастир, давній кам’я ний хрест на річці Альті, де загинув київський князь Борис... Для віршів залишалося, отже, небагато часу. Тому Тарас Григорович змушений був використовувати будь-яку нагоду, навіть коли й нездужав. Так, зокрема, з’явився “Заповіт”. Рядки вірша “Як умру, то поховайте...” писалися Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top