Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
АННА-РОЗА КРИСА З волі Всевишнього 25 лютого ц. р. відійшла у вічність Анна-Роза Криса. Анна була доброю і зразковою членкою 17-го Відділу СУА ім. Олени Теліги в Маямі, Фл. Народилася Анна 25 липня 1925 р. у м. Бетлегем, Па. в родині Петра і Катерини Кішпанів. Молодою дівчиною захопилася церковною музикою, мала прегарний голос і вже у свої пятнадцять років була вибрана до славного хору Бетговен-Бах. 1955 р. ро дина Крисів переїхала до Маямі, Фл. Чоловік Анни був учителем історії у вищій школі, Анна працювала і виховувала дві доньки - Дану і Петрисю. У Маямі родина включилася в українські громадські й церковні організації. Анна вкладала багато праці в Українсько-американський клюб, Товариство українських танцюристів у Маямі, була учасником церковного хору. Цікавилася життям громади і щиро для неї працювала. Членкою СУА була коротко, тільки п’ять років. Нам буде бракувати її і її прегарного голосу. Мирослава Териіаковець, членка 17-го Відділу СУА ім. Олени Теліги в Маямі, Фл. житті, проте вона і морально, і фінансово підтриму вала різні акції - Український Музей у Нью-Йорку, СУА, Пласті. Вона весь час цікавилася життям діяс- пори та України. 1 серпня 2005 року зупинилося її зболене серце і закінчилася земна дорога. Похоронена Марта на цвинтарі св. Андрія Пер- возванного в С. Бавнд-Бруку, Н.-ДЖ. Ті, які знали Марту, згадуватимуть Її завжди усміхненою, елегантною і привітною. Олександра Юзенів. ОЛЬГА ОХРІН 33-й Відділ СУА ім. Лесі Укра їнки ділиться сумною вісткою, що 9 лю того ц. р. відійшла у вічність наша по сестра - Оля Охрін. Жахлива, безглузда смерть - автомобільний випадок. Вона завжди безглузда, а ми перед нею без порадні. Народилася Оля 12 лютого 1925 року в селі Адамівка на Вінничині в працьовитій подільській родині, яка виховувала троє дітей - дві дочки і сина. Олі, другій з черги дитині, Всевишній назначив нелегкий шлях. Шістнадцятилітньою дівчинкою 1942 р. Олю примусово вивезли на роботи до Німеччини, і вона сім років відмучилася у таборах. Родина довго не знала про долю дочки. А життя несло все дальше від дому. 1950 р. Оля зупинилася на берегах Америки, де треба було починати життя наново. Тут доля звела її з воїном УПА Мар’яном Охріном, у 1956 р. вони одружилися. Виховували двох синів Юрія і Романа, ревно берегли українську мову, рідні звичаї, обряди. Національно-патріотичне виховання, крім родини, сини отримували в СУМІ, й Оля також підтримувала Сумівську оселю в Пармі Ог. 1993 р вступила у 33-й Відділ СУА, де була активною, доброю господинею, жертовною союзян- кою. Похоронні відправи відбулися у похоронному заведенні “Kolodij-Lazuta Funeral Home”, та в Укра їнській Католицькій церкві св. Андрія. Прощалися з Олею сумівці, союзянки та гро мада Парми. Прощальні слова виголосила Оксана Шаране- вич та священик о. Ігор Касіян. У смутку залишилися син Юрій з дружиною Іриною і дочкою Діяною, син Роман, сестра Ганна з родиною в Україні й друзі. Похована Ольга на цвинтарі св. Андрія в Пармі поруч із чоловіком. Вічна їй пам’ять! Оксана Шараневич , заступниця голови 33-го Відділу.
Page load link
Go to Top