Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
АННА-РОЗА КРИСА З волі Всевишнього 25 лютого ц. р. відійшла у вічність Анна-Роза Криса. Анна була доброю і зразковою членкою 17-го Відділу СУА ім. Олени Теліги в Маямі, Фл. Народилася Анна 25 липня 1925 р. у м. Бетлегем, Па. в родині Петра і Катерини Кішпанів. Молодою дівчиною захопилася церковною музикою, мала прегарний голос і вже у свої пятнадцять років була вибрана до славного хору Бетговен-Бах. 1955 р. ро дина Крисів переїхала до Маямі, Фл. Чоловік Анни був учителем історії у вищій школі, Анна працювала і виховувала дві доньки - Дану і Петрисю. У Маямі родина включилася в українські громадські й церковні організації. Анна вкладала багато праці в Українсько-американський клюб, Товариство українських танцюристів у Маямі, була учасником церковного хору. Цікавилася життям громади і щиро для неї працювала. Членкою СУА була коротко, тільки п’ять років. Нам буде бракувати її і її прегарного голосу. Мирослава Териіаковець, членка 17-го Відділу СУА ім. Олени Теліги в Маямі, Фл. житті, проте вона і морально, і фінансово підтриму вала різні акції - Український Музей у Нью-Йорку, СУА, Пласті. Вона весь час цікавилася життям діяс- пори та України. 1 серпня 2005 року зупинилося її зболене серце і закінчилася земна дорога. Похоронена Марта на цвинтарі св. Андрія Пер- возванного в С. Бавнд-Бруку, Н.-ДЖ. Ті, які знали Марту, згадуватимуть Її завжди усміхненою, елегантною і привітною. Олександра Юзенів. ОЛЬГА ОХРІН 33-й Відділ СУА ім. Лесі Укра їнки ділиться сумною вісткою, що 9 лю того ц. р. відійшла у вічність наша по сестра - Оля Охрін. Жахлива, безглузда смерть - автомобільний випадок. Вона завжди безглузда, а ми перед нею без порадні. Народилася Оля 12 лютого 1925 року в селі Адамівка на Вінничині в працьовитій подільській родині, яка виховувала троє дітей - дві дочки і сина. Олі, другій з черги дитині, Всевишній назначив нелегкий шлях. Шістнадцятилітньою дівчинкою 1942 р. Олю примусово вивезли на роботи до Німеччини, і вона сім років відмучилася у таборах. Родина довго не знала про долю дочки. А життя несло все дальше від дому. 1950 р. Оля зупинилася на берегах Америки, де треба було починати життя наново. Тут доля звела її з воїном УПА Мар’яном Охріном, у 1956 р. вони одружилися. Виховували двох синів Юрія і Романа, ревно берегли українську мову, рідні звичаї, обряди. Національно-патріотичне виховання, крім родини, сини отримували в СУМІ, й Оля також підтримувала Сумівську оселю в Пармі Ог. 1993 р вступила у 33-й Відділ СУА, де була активною, доброю господинею, жертовною союзян- кою. Похоронні відправи відбулися у похоронному заведенні “Kolodij-Lazuta Funeral Home”, та в Укра їнській Католицькій церкві св. Андрія. Прощалися з Олею сумівці, союзянки та гро мада Парми. Прощальні слова виголосила Оксана Шаране- вич та священик о. Ігор Касіян. У смутку залишилися син Юрій з дружиною Іриною і дочкою Діяною, син Роман, сестра Ганна з родиною в Україні й друзі. Похована Ольга на цвинтарі св. Андрія в Пармі поруч із чоловіком. Вічна їй пам’ять! Оксана Шараневич , заступниця голови 33-го Відділу.
Page load link
Go to Top