Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Як приклад, хочу звернути вашу увагу на нещодавно опублікований звіт Чорнобильського форуму під назвою "Наслідки Чорнобиля”. У ньому, зокрема, кількість населення в Україні, Білорусії та Росії, яке постраждало внаслідок катастрофи, значно недооцінена й занижена і коливається від кількох мільйонів до чотирьох тисяч. Проте, у звіті зазначено, що захворю ваність населення, враховуючи психологічний травматизм, значно зростає й далі. Для ілюстрації цієї думки, порівняємо ВІЛ (вірус) та СНІД (захворювання). Кількість зара жених на ВІЛ у всьому світі в кілька мільйонів разів більша від кількості населення, що померло від захворювання на СНІД. Навіть якщо їх розділити, маштаби пандемії ВІЛ набагато більші, аніж кількість померлих від СНІДу. В уяві населення ВІЛ та СНІД виступають як єдине захворювання зі смертельним наслідком. Сприйняття населенням маштабів чорнобиль ської трагедії зменшується, коли випадки смертності розглядають окремо від випадків захворювання на рак, які, в свою чергу, не завжди мають смертельний наслідок. У нещодавно опублікованій в “Нью-Йорк тайме” статті щодо доповіді МАГАТЕ про наслідки аварії було рекомендовано зосередити зусилля на надання допомоги найзабрудненішим районам і перегляді державних програм. Запро поновані зміни мають на меті, перш за все, замінити концепції, які підтримують залежність населення від зовнішньої допомоги ініціятива- ми, спрямованими на підтримку місцевого розвитку і надання людям впевнености щодо свого майбутнього. В сфері охорони здоров'я звіт Чорнобильського форуму закликає до про довження ретельного моніторингу та обстежен ня оперативних працівників і рятівників, які одужали від захворювання на гострий проме невий синдром (ГПС). Однак, спеціальні прог рами мають бути оцінені щодо їхньої ефектив носте, оскільки аномальна захворюваність на рак щитовидної залози все ще зростає. Страх - одне з найсильніших наслідків прийняття неетичних рішень або неправдивого інформування населення. Наприклад, ми мо жемо пояснити страхом за наслідки прийнятих рішень поведінку комуністичного керівництва Радянської України, яке брехало про маштаби Чорнобильської катастрофи впродовж кількох днів після аварії і згодом, упродовж кількох років, навмисно недооцінювало її наслідки для здоров'я населення. Страх дуже швидко руйнує етику як складову ухвалення рішень, за ви нятком випадків, коли керівники можуть знайти в собі сили його пересилити. Якщо при фор муванні національної і міжнародної політики існує поняття страху перед майбутнім, тоді справжня небезпека залишається непомічена або тримається в секреті з огляду на страх за її наслідки. Чорнобильська трагедія і її наслідки на здоров'я ілюструють довготривалі наслідки рі шень, прийнятих колишніми керівниками Радян ського Союзу та їхніми намісниками в Україні. Довготривалі наслідки для здоров'я людей, які проявляються через певний період, потребують подальшого наукового дослідження і моніторингу. Кожен, хто проживав в Україні у 1986 році, може підтвердити, що в день катастрофи представники київської номенклатури таємно телефонували своїм друзям та родичам, які мешкали в зоні стихійного лиха, щоб попе редити їх про небезпеку. В обмін на життєво необхідну інформацію, вони вимагали - як сіцилійські мафіозі - обітницю "смерте" - нерозголошення таємниці для уникнення паніки. Ніхто не повинен був передавати цю інфор мацію за межі родинного кола. На превеликий жаль, можна навести дуже багато прикладів про навмисне намагання уря довців не розповсюджувати інформацію щодо здоров'я населення через страх потрапити під всесторонню увагу суспільства. Вибух атипової пневмонії в Азії у 2003 році - це приклад ва гання урядовців між реакцією страху та обов’яз ком запобігти глобальній небезпеці для здоров'я. Керівництво Китаю, як і Радянського Союзу, вважало, що розповсюдження негативної інфор мації загрожує міжнародному авторитету та соціяльній стабільності країни. Постійний страх (параноя) у прийнятті рішень урядами про нерозповсюдження інфор мації дуже часто призводить до катастрофічних наслідків. Параноя включає наступні три еле менти: заперечення, удавання вигляду і реагу вання. Офіційні заяви щодо Чорнобильського вибуху та атипової пневмонії є прикладом запе речення. Прикладом демонстрування (удавання вигляду) є звинувачення інших у власних стра хіттях та діях. Реагування можна спостерігати як відповідь на усвідомлену втрату контролю та влади.
Page load link
Go to Top