Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
С Т О Р І Н К И А Р Х І В У С У А КОПІЯ ЛИСТА МІЛЄНИ РУДНИЦЬКОЇ ДО СОФІЇ РУСОВОЇ ТА ЗІНАЇДИ МІРНОЇ, ПРАГА Удар впав на нас зовсім несподівано. Хоч останніми часами діялися у нас загалом несамовиті речі: такої хвилі репресій Галичина ще не переживала. В п ятницю 6 ц.м. о год. 6 вечера мені доручили документ з повідомленням про рішення влади. Того самого дня і о тій самій годині поліція розв ’язала всі філії і кружки Союзу Українок. Скрізь відбулися ревізії, опечатання домівок, конфіскати грошей. У Львові переведено не тільки в домівці СУ, але і в мене і у пані Шепаровичевої та й у інших членів Товариства. Все це тривало від год. 6 у п ’ятницю до год. 4 пополудні в суботу. Домівка СУ сплюндрована дощенту: вивезли усі акти, всі папери, матеріяли, архів; домівку опісля опечатали. Мотивація рішення влади з правничого боку страшенно слаба: співпраця з іншими національними установами (що виразно с у нашому статуті), видвигання справи бл.п. Ольги Бесарабової в р. 1924- 1925 (!) на терені міжнародної бази; деякі статті в „Жінці”; приступлення часописів СУ до пресового порозуміння; негативне відношення до авторів нормалізаційної політики і т.п. Прислуговує мені ще право відклику до вищої інстанції, але не маю надії на позитивне його вирішення. Спосіб переведення ревізії промовляє за тим, що це є не тільки залякати нас, щоб ми стали дещо „ смирніші ”, але повна ліквідація товариства. Так, отже, одним розчерком пера знищили наш союз, нашу працю, нашу гордість, нашу надію. Що це значить для мене, не потрібно Вам казати. 1 7 літ мого життя, безнастанних зусиль, все моє щастя. Почуваю, як на похороні дуже близької, дуже дорогої людини. Але хоч мені страшенно боляче, не падаю на дусі. Не піддаюся, бо знаю, що ця довголітня праця СУА не піде на марно, що український жіночий рух сьогодня - це така могутня стихія, якої не знищать ніякі перешкоди. Він найде собі, він мусить собі найти такі чи інші нові організаційні форми. Він мусить жити. Ще навіть не було часу очунятися і подумати, що робити далі. Коли б були гроші, справа була б багато легша. Маємо з Шепаровичевою зобов ’язання за Союзом Українок на грубі тисячі; не можу допустити, щоби вона потерпіла. Всі наші молоді працьовниці, що працювали при Централі, при філіях, лишаться незабезпеченими. Від 15 ц.м. 14 нових молодих організаторок мало розпочати працю при філіях; треба би конче зачати видавати новий часопис під іншою фірмою, але й на це потрібні гроші. Прошу Вас обох дуже, повідомити про розв ’язання Союзу Українок всіх наших друзів. Я не маю змоги писати хоч би тому, що не маю потрібних адрес; все нам забрали і в мене дома теж нема. Взяли, очевидно, теж картотеку передплатниць „Жінки” і „Українки”. Повідоміть, будь ласка, Америку, Канаду, Німеччину та Ваші емігрантські організації. Не знаю, чи можна би дістати з Америки якісь гроші і то негайно. Американське жіноцтво жертвує щорічно тисячі доларів, але на інші Товариства; не знає, не цікавилося нашою роботою. Але, може, в такий момент вони схотять нам допомогти. Може, зрозуміють тепер, котру організацію наші противники вважають для себе найбільш грізною... Вже навіть не могли ми зробити експедицію останнього числа „Жінки” 8.I.V. До того надрукували 10.000 примірників популярної брошурки про княгиню Ольгу, все загинуло. Машинка до писання, обстановка домівки і т.ін. В мене дома теж ще після трусу страшний нелад. Тож вибачте цей папір і цілий лист. Моя домашня адреса: Над Яром, ч. 1. Прошу повідомити всіх, кому будете писати, що адресувати мені треба на мою домашню адресу на імя Івана Лисяка (мого сина). З оригіналом узгіднила, переписала на машинці - 3. Мірна (Прага). Львів, 9. V. 1938. 6 “НАШЕ ЖИТТЯ”, СІЧЕНЬ 2005 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top