Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Євген СВЕРСТЮК ТРИНАДЦЯТЬ ДНІВ - У ЕВРОПУ Ті 13 днів помаранчевої революції в Україні нас наблизили до Европейської спільноти більше, ніж 13 років удаваної незалежности. За 13 років Европа не відкрила для себе облич чя України. Вона була представлена безликим, безнаціональним і бездуховним постсовєтським лі дером, нікому не цікавим. Починаючи від Чорно бильської катастрофи, звідси надходили вісті про нашу бідність та безперервні нещастя, з чого скла далося на Заході враження, що “у них нема царя в голові”... Бо справді, як у межах психологічної норми пояснити: відсутність національної гідности у лідера нації щорічну зміну уряду відсутність свого національного інформацій ного простору формальну відсутність цензури, а фактично то тально забезпечені стандарти фальшивої інформації нехтування культурою і мовою народу недіючі закони абсолютне зубожіння народу, гнаного у найми до сусідів То як можна поважати таку державу, пред ставлену президентом, слово якого нічого не зна чить. Воно змінюється за вітром. Друзі України хотіли змінити думку Заходу про Україну, протиставити народ і владу. Показати, що влада вбиває чесних журналістів і веде таємні змови, про що свідчить касета... Проте західня демократія не може цього сприйняти. їй зрозумілі вимоги до влади, виступи проти влади, зміна влади, але не зрозуміле протистояння і одночасно співжиття. Словом, на Заході нація, держава і влада - це синоніми. Тому безликість, невизначенність і неправдомовність президента Кучми падала чорною тінню на українську націю. А він підкріплював цей стереотип заявами, що касета дискредитує Україну. Не його, а Україну. І Европа негативно та й неохоче реагувала на ім’я Україна, представлене негідним президентом, мільйонами нелегальних заробітчан і тихими голосами адвокатів. Славні імена українських спортсменів і співаків не могли змінити стереотипу. Жовтневі вибори в Україні привернули до себе увагу європейських політиків підозрілою масою імен кандидатів на Президента, за чим вгадувалась нечиста гра. Кандидат від влади привертав особливу увагу своїм кримінальним минулим і кримінальними методами використання адмінресурсу. Але чого можна було чекати від держави, яку очолює Кучма? Про те, що народ за Віктора Ющенка, світ знав уже багато років. Але що з того, коли влада з тим не рахується. Світ цікавиться лише тими, хто бореться за волю. 21 листопада 2004 року Україна прокинулася в свято архистратига Божого Михаїла, начальника усіх небесних сил. У день другого вирішального туру голосування Україна молилася, як у Шевченка: ГІМН ПОМАРАНЧЕВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ Ми тут зійшлись на повеління Бога Звершити суд над владою нікчем, 1 доки не засяє перемога, З гранітного майдану не підем. Україна - рідна наша мати. Силу нам дає пророк Тарас. Нас багато, нас не подолати, На рабів не обернути нас! Ми стоїмо на берегах Славути, На просторі - від Сяну аж по Дон. На всі материки наш голос чути, Мов Господом прочитаний закон. Благословляють подвиг наш народи, І дивиться планета, як сльоза, На помаранчеву зорю свободи. Що з наших рук зійшла на небеса. Дмитро ПАВ ЛИЧКО 27 листопада 2004р. “НАШЕ ЖИТТЯ”, СІЧЕНЬ 2005 З
Page load link
Go to Top