Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ВІДЗНАЧЕННЯ бО-ЛІТНЬОГО ЮВІЛЕЮ „НАШОГО ЖИТТЯ” В ОКРУЗІ ОГАЙО Невпізнанно змінилася домівка СУА 21 листопада 2004 р. Її заповнили стенди з мис тецько розвішаними рушниками. Були між ними і старі, традиційні, що гідні музейної вітрини, і сучасні, які і тепер прикрашають українські домівки, як наша давня традиція. Куди не кинь оком - різні узори, різні кольори, різні техніки вишиття... Адже й представляли вони різні регіони України, бо така „географія” наших емігрантів. А за кількістю їх було рівно 60, бо знаменувало це число 60-літній ювілей нашого, єдиного на американському терені, українського жіночого журналу „Наше Життя”. Та й самі примірники журналу з різних років видання були розкладені на столі, щоб кожен міг пере глянути їх і відчути, наскільки вчасно і яскраво відображалися в них сучасні прблеми і історичне минуле, прагнення зберегти і на цьому материку наші народні традиції, мистецтво, історію. Саме такою виставкою відзначила славний ювілей журналу „Наше Життя” Округа Огайо. Звичайно, заздалегідь складалася програма, збирали рушники, готували смачний частунок. Було ще й багато невидимої, але не менш важливої праці. До підготови підключились всі, хто мав час і можливість. За стародавнім нашим звичаєм короваєм на вишитому рушникові Ліна Шедна привітала голову Округи Іванну Шкарупу і запросила виголосити вступне слово. У цьому вступному слові і було підкреслено саму мету виставки як способу відзначення славного ювілею нашого союзянського журналу та наведено приклади питань, що висвітлювались на його сторінках за роки існування. Далі все йшло за сценарієм, складеним Оксаною Шараневич, вона ж підібрала і літературні вставки до доповіді про українські рушники. Доповідь підготувала і виголосила Ніна Сікора. Олена Хміляк при допомозі свого чоловіка Василя забезпечила музичну частину. Літературні вставки та вірші читала Ліна Шедна, Дарія Федорів та Лукія Гриців, яка була головою комісії, створеної для проведення цього свята. Мисткиня Дарія Кульчицька допомагала відіб рати і художньо розмістити рушники на стендах. Солодке готувала Анна Кілярська, а з печивом допомагали всі, хто міг. Не маю можливосте переказати за по рядком, як все відбувалося, бо часом найкраще бути і бачити все на власні очі. Адже україн ський рушник - це не тільки наше минуле, він живе і тепер. Найкращим підтвердженням цього є вірш „Рушники” прочитаний на закінчення свята Дарцею Федорів. Дістаю зі скрині рушники, З тої синьої, котра старенька... І стою на відстані сльози, Стою на відстані свого серденька. Руки гладять рожі, що на них, А уста шепочуть: „З вами пам’ять”, Пам’ять про всіх пращурів моїх, Про всіх тих, хто вже давно не з нами. З вами всі свята проходили в сім’ї І ікони гарно прикрашались, І ставали на рушник усі, Що у шлюбі радісно єднались. Я візьму один з тих рушників, Простелю його перед собою, Щоб мене він по життю повів Мого роду стежкою святою. Рушники ви мої, рушники, Вас ще прабабуся вишивала. Ви до мене з давнини прийшли, Щоб свій рід вкраїнський пам’ятала... Складений цей вірш 12-літньою Тетяною Полубко родом з села Добрівляни, що на Терно пільщині. Дівчинка стала сиротою, живе тепер з рідною бабусею в Чернівцях, навчається у 6-ій клясі Чернівецької школи ч. 14. Вона є лав- реаткою обласного туру Конкурсу знавців української мови, віршами відгукується на різні події шкільного і громадського життя. Союзянка Ляриса Музичка з Кентону опікується нею і ще двома сиротами. Саме їй і пересилає свої вірші Тетянка. Так її вірш „Рушники” і потрапив на наше свято. У цьому є щось символічне - наш вишиваний рушник живе і тепер, а вірш 12- літньої дівчинки з України, перед якою все майбутнє, ще попереду, є доказом цього... Виставка пройшла гарно. Після закінчення головної частини заходу Лукія Гриців, що провадила його, подякувала всім гостям та учасникам і запросила до „солодкого” столу. 28 “НАШЕ ЖИТТЯ”, СІЧЕНЬ 2005 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
