Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Чи не найцікавішим твором Докії Гуменної, одначе, є її автобіографія - „Дар Евдотеї”, яка вийшла друком у двох томах 1990 p., а серед недрукованої спадщини збереглося також сім томів її особистих щоденників, що самим своїм існуванням інтригують і зацікавлюють потенційного читача... Пропонуємо увазі читачів нашого журналу три листи Докії Гуменної із приватного архіву Остапа Тарнавського. В останньому з тих листів, Гуменна реагує на рецензію Остапа Тарнавського на „Дар Евдотеї”, рецензію, що була надрукована в журналі „Сучасність” в числі за жовтень 1991 р. Публікацію підготовила Марта Тарнавська. 26 березня, 72, Нью-Йорк Дорогі пані Марто й пане Остапе! Дякую за Вашого листа і за фотографії, а ще більше за чудову гостину у Вас, що залишилась у пам ’яті. Щось нове і небувале в „ анналах ” „ Слова ”. На одній фотографії пан Остап буквально підморгує. Але одну, де я поруч А. Гака, то треба просто пополовині обрізати, бо не можу дивитися. Будьте такі добрі, знищіть той негатив! Я вже обрізала в моєму примірникові. Поздоровляю з Великодніми Святами, бажаю гарної писанки! Ваша Докія Гуменна. 6 серпня, 1987, Нью-Йорк Вельмишановний пане Остапе! Дякую за Ваше привітання із ще одним шабеликом до мети. А я приєднуюсь до гарних людей, що гідно вітали Вас із Вашим славним ювілеєм та завершенням Вашої американської кар ’єри. Читала в газетах і була вражена - як багато в Америці Ви встигли! А я ж, навпаки, не виявила в Америці жадної активности. Просто не було часу, бо дивилась в одну точку: як би справитися з повним наплечником рукописів. Бо бачила вже, що ніхто мені нічого не видрукує, якщо я сама не візьмуся. А це така ж важка справа, Ви знаєте, не треба Вам розказувати. На кожну книжку пішло два роки, а скільки ж то моїх задумів через це самовидавання пішло з вітром! Та в ущерб самоосвіті, яка мені постійно потрібна, щоб живити ці самі задуми! Оце й є „таємниця побивання всіх рекордів ”. Мене просто доля всадила в ц і,,рекорди ”. Цікава друга частина Вашого листа - ідея можливости публікуватися на батьківщині. Ідея блискуча, тільки хто ж би взявся її здійснювати? Про мою прозу Ви пишете: там же ніякої політики нема. То я тут висилаю зіракс-копію листа до мене одного туриста в Україну, який завіз до Києва й подарував якійсь Лесі (прізвища не подано) „Минуле пливе в прийдешнє”. У її листі відповідь на Ваше питання, чи є інтерес у Києві до такої літератури. Вона там заборонена, як бачу. Чую через людей, що й Строката так висловилась про „ Минуле... „ Ой, якби таку книжку в Україну!” Справді, нема в цій прозі ні про голод, ні про тисячоліття, ні про дисидентів, ні про русифі кацію, цілком без політики. Тим більше, що й будую я здебільшого на матеріялах підсовєтських архе ологічних звітів та звідомлень. Але провідною зіркою у всіх моїх працях - невмирущість і тяглість українського буття, починаючи із сьомого тисячоліття до нас, а то 30-ти тисячоліття - на підста ві цих же фактів, що молоді археологи щодня витягають із сейфів нашої землі. Ця провідна ідея - самобутність і незнищенність України - вона у противагу явним і недвозначним намірам Москви стерти з лиця цієї землі Україну , а перетворити її на безликий „ советский народ ”. Політика ця моя настанова чи ні, але ця моя провідна ідея наснажує до задумів - і мені тільки жалко, що є так багато задумів, а не довелося ще й досі до них доступитися, одягнути в привабливу белетристичну форму. Ну, та якось воно буде! Вітаю Марту і Вас та бажаю багато творчих успіхів у Вашій роботі на дозвіллі. Ваша Докія Гуменна. 2 “НАШЕ ЖИТТЯ”, ВЕРЕСЕНЬ 2004 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top