Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Чи не найцікавішим твором Докії Гуменної, одначе, є її автобіографія - „Дар Евдотеї”, яка вийшла друком у двох томах 1990 p., а серед недрукованої спадщини збереглося також сім томів її особистих щоденників, що самим своїм існуванням інтригують і зацікавлюють потенційного читача... Пропонуємо увазі читачів нашого журналу три листи Докії Гуменної із приватного архіву Остапа Тарнавського. В останньому з тих листів, Гуменна реагує на рецензію Остапа Тарнавського на „Дар Евдотеї”, рецензію, що була надрукована в журналі „Сучасність” в числі за жовтень 1991 р. Публікацію підготовила Марта Тарнавська. 26 березня, 72, Нью-Йорк Дорогі пані Марто й пане Остапе! Дякую за Вашого листа і за фотографії, а ще більше за чудову гостину у Вас, що залишилась у пам ’яті. Щось нове і небувале в „ анналах ” „ Слова ”. На одній фотографії пан Остап буквально підморгує. Але одну, де я поруч А. Гака, то треба просто пополовині обрізати, бо не можу дивитися. Будьте такі добрі, знищіть той негатив! Я вже обрізала в моєму примірникові. Поздоровляю з Великодніми Святами, бажаю гарної писанки! Ваша Докія Гуменна. 6 серпня, 1987, Нью-Йорк Вельмишановний пане Остапе! Дякую за Ваше привітання із ще одним шабеликом до мети. А я приєднуюсь до гарних людей, що гідно вітали Вас із Вашим славним ювілеєм та завершенням Вашої американської кар ’єри. Читала в газетах і була вражена - як багато в Америці Ви встигли! А я ж, навпаки, не виявила в Америці жадної активности. Просто не було часу, бо дивилась в одну точку: як би справитися з повним наплечником рукописів. Бо бачила вже, що ніхто мені нічого не видрукує, якщо я сама не візьмуся. А це така ж важка справа, Ви знаєте, не треба Вам розказувати. На кожну книжку пішло два роки, а скільки ж то моїх задумів через це самовидавання пішло з вітром! Та в ущерб самоосвіті, яка мені постійно потрібна, щоб живити ці самі задуми! Оце й є „таємниця побивання всіх рекордів ”. Мене просто доля всадила в ц і,,рекорди ”. Цікава друга частина Вашого листа - ідея можливости публікуватися на батьківщині. Ідея блискуча, тільки хто ж би взявся її здійснювати? Про мою прозу Ви пишете: там же ніякої політики нема. То я тут висилаю зіракс-копію листа до мене одного туриста в Україну, який завіз до Києва й подарував якійсь Лесі (прізвища не подано) „Минуле пливе в прийдешнє”. У її листі відповідь на Ваше питання, чи є інтерес у Києві до такої літератури. Вона там заборонена, як бачу. Чую через людей, що й Строката так висловилась про „ Минуле... „ Ой, якби таку книжку в Україну!” Справді, нема в цій прозі ні про голод, ні про тисячоліття, ні про дисидентів, ні про русифі кацію, цілком без політики. Тим більше, що й будую я здебільшого на матеріялах підсовєтських архе ологічних звітів та звідомлень. Але провідною зіркою у всіх моїх працях - невмирущість і тяглість українського буття, починаючи із сьомого тисячоліття до нас, а то 30-ти тисячоліття - на підста ві цих же фактів, що молоді археологи щодня витягають із сейфів нашої землі. Ця провідна ідея - самобутність і незнищенність України - вона у противагу явним і недвозначним намірам Москви стерти з лиця цієї землі Україну , а перетворити її на безликий „ советский народ ”. Політика ця моя настанова чи ні, але ця моя провідна ідея наснажує до задумів - і мені тільки жалко, що є так багато задумів, а не довелося ще й досі до них доступитися, одягнути в привабливу белетристичну форму. Ну, та якось воно буде! Вітаю Марту і Вас та бажаю багато творчих успіхів у Вашій роботі на дозвіллі. Ваша Докія Гуменна. 2 “НАШЕ ЖИТТЯ”, ВЕРЕСЕНЬ 2004 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top