Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ШІСТДЕСЯТЛІТТЯ ЖУРНАЛУ „НАШ Е ЖИТТЯ СТОРІНКИ МИНУЛОГО... РЖІ Ч. 9 ФИЛАДЕЛФІЯ, ПА., ВЕРЕСЕНЬ, 1944 ЦІНА 15 ЦЕНТІВ PHILADELPHIA, PA., SEPTEMBER 1944 VOL. І No9 ВІСТИ З ЦЕНТРАШ СУА КОЛИ Б МИ ЩИРО БАЖАЛИ Нам треба більше жіночої гордости, більше дбалости про наші жіночі справи. Наше жіноцтво вміє помогти громадянству в усяких справах, а тимчасом про свої, жіночі, часто дбає найменше. Немає в нас тої гордости, яка б спонукала жіночий загал дбати про те, щоб усе, що носить, так би сказати, жіночу фірму, виходило якнайкраще, щоб з гордістю могли показати, як ту чи іншу справу потрапимо повести (коли захочемо) ми, жінки. Коли б у нас тої жіночої гордости було трохи більше, як інакше виглядала б тоді наша робота! Які величезні користи, не тільки жінкам, а для загалу українського народу, могла б вона принести!... Візьмім ось наш Союз Українок Америки. Якби загал нашого жіноцтва був заінтересований у тім, щоб усі відділи цієї організації були зразковими українськими товариствами, то всіми силами старалися б цього осягнути. Тоді праця в цих була б прикладом для інших і виконувала б у них подив, а не - як це, на жаль, іноді буває, - недооцінення, а то й легковаження. Для того кожна членка його насамперед постаралася б, щоб усі її знайомі стали теж його членками. І якщо б загал жінок мав свою жіночу амбіцію, це дуже легко можна б осягнути. Вистачило б сказати: “Ми, жінки, заложили жіночу організацію, і всі ми, жінки, повинні до неї належати”. І в цій нашій організації не було б місця на дрібниці, сварки, марні образи, які часто, немов рак, нищать життя й працю в товаристві. Якби кожна з нас жінок мала більше амбіції й жіночої гордости, ми старалися б залагоджувати помилки одна одної, прощати дрібні прогріхи супроти нас і своїми невдоволеннями, сварками, а то й усуненням від праці не вносили б розкладу в життя товариства, не гальмували б його суспільної роботи та не наражували б його на кпини. Коли б ми, жінки, мали свою жіночу гордість, то подбали б, щоб Централя не була зв’язана у своїй роботі браком відповідних, а то й конечних, фондів. Ми постаралися б, щоб Головна Управа могла розвинути свою працю так, як це зверхній установі пристало. Ми дали б можливість Головній Управі видавати конечні брошури тощо, удержувати потрібні фахові сили і багато, багато інших важних, не лише для жіноцтва, а й для українського норода справ, можна би як слід полагодити. Коли б ми широ бажали... * * * НАШЕ ЖИТТЯ”, ВЕРЕСЕНЬ 2004 9
Page load link
Go to Top