Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Марта ТАРНАВСЬКА Тобі, що без геройства і без слави в покорі зустрічаєш кожен день, — Тобі, чий усміх, мов вітрець ласкавий, одхмарює обличчя молоде, — Тобі, чиє любові повне серце пробили леза чотирьох шабель, — Тобі, що прикликаєш до тепер ще заблуканої долі корабель, — Тобі, що вмієш без надії ждати, — Тобі, що вмієш, як ніхто, простить, — Тобі — самотня, безіменна мати, У вічність людства символом рости. 1954 Петро ЗАСЕНКО МАТИ На скопаному городі білі вишні. Казала мати, що вони так густо цвіли, аж від білого цвіту під ними було темно. О тій порі вона стояла в хаті біля передпічного вікна, брала з великої зеленої миски зеленкуваті качині яйця, через дірочку в кулаці вдивлялася в кожне проти світла - відбирала, щоб підсипати качку. Двадцятеро. Досить. ...Води в левадах розливалися на всю широчінь - скільки сягнути оком - затоплювали старі дідівські рови, копанки і греблі з вербами та лозами. Стежкою до левади поважно йшла качка, лагідно кахкала, пильно косувала оком, інколи сичала на курку чи на кота, що сидів на цябрині колодязя. За нею живим ланцюжком незграбно дріботіли всі двадцятеро каченят. Мати проводила їх до води, казала: “Дивися ж мені, виходи всіх, як одне...” А потім до мене: “Бач, качина мати. Воно буває розумнішим від людини...” За роботою в колгоспі ніколи і вгору глянути. Ще сонце додивляється сни, а ти вже маєш бути за селом, бо верхи на коні гарцює об’їждчик. Такий проклятущий. Хто запізниться - тут же буде оштрафований на кілька трудоднів. А трудодень... Бодай його не діждати... Але ж за невироблений мінімум трудоднів віддають під суд. За світловий день потрібно нав’язати шість кіп, тобто триста шістдесят снопів. Майже стіль ки, як днів у році. Вважалося, що ти виконав норму, коли нав’яжеш триста шістдесят. За це писали трудодень. А на трудодень давали сто чи сто п’ятдесят грамів жита-пшениці. “На панщині пшеницю жала...” - вчили ми в школі. Вчителька розповідала про тяжке життя селян за кріпач чини - їм доводилося жати навіть за десятий сніп.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
