Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Ольга МАК А ВІН ПОЧАВ СКАКАТИ СОБІ ДО ОЧЕЙ (Гумореска) Скажете “нісенітниця!”, читачу, і я з Вами вповні згоджуся. Але ж так пишуть, так говорять і так друкують! Повірте, кілька років тому я вичитала в одному нашому часописі, як будівельний комітет одного товариства так пересварився, що всі комітетові ПОЧАЛИ СКАКАТИ СОБІ ДО ОЧЕЙ. То мусіло бути надзвичайно цікаво! Шкода лишень, що я, маючи, як зовсім недурні люди кажуть, досить широко розвинену уяву, ніяк не можу собі уявити навіть найліпшого акробата, який би зумів сам собі скочити до очей. А там цілий комітет скакав, і між комітетовими жодного акробата не було. Принаймі в дописі про такого не згадано. Або ще кажуть: “Марійка і Гануся погнівалися і тепер у товаристві все обертаються ДО СЕБЕ плечима”. Спробувала я крутити Марійку довкола уявної поздовжної осі, наче глобус, пробувала обертати довкола поперечної - нічого не виходить. Плечі завжди лишаються ззаду, груди спереду і ніяк До СЕБЕ навиворіт не обертаються. Пробувала я зробити такий самий, уявний, звичайно, експеримент з Ганусею - і безвислідно. Ані одна, ані друга не спроможні були якось так вивернутися, щоб ОБЕРНУТИСЯ ДО СЕБЕ ПЛЕЧИМА. Незрозуміло: одна не могла і друга не могла, але дві їх могли. А ще тішилася одна пані, що її син і невістка по двох місяцях гніву почали ДО СЕБЕ говорити. - То чого ж ви, пані, радієте? Як ваш брат почав сам до себе говорити, то ви відразу сказали, що його треба відправити до психіятра. - Ну, бо так! Як братова несподівано померла, то йому, бідному, в голові поміщалося, і він почав до себе говорити. Говорив, говорив, нікого не слухав, нікого не бачив - і говорив, говорив. Так за небіжкою побивався. Та тепер ті лікарі таки помогли - вже не говорить більше. Знову незрозуміло, як син і невістка ПОЧАЛИ ГОВОРИТИ ДО СЕБЕ, то стало добре, але як брат ГОВОРИВ ДО СЕБЕ, то його завезли до психіятра. А в одній п’єсі чуємо, як два брати дванадцять років жили в тому самому місці і СЕБЕ НЕ БАЧИЛИ. Треба думати, що наложили на себе покуту - дванадцять років не заглядати до дзеркала. Інша важлива подія: зустрілися два президенти - американський Біл Клінтон і наш Леонід Кучма - і ПОТИСНУЛИ СОБІ РУКИ. Це можна зрозуміти так, що Кучма потиснув своєю лівою рукою свою праву, а Клінтон - лівак, - своєю правою - свою ліву. І, так привітавшись, стали перед фоторепор терами. А ще й таке. СПОЧАТКУ ВОНИ СЕБЕ НЕ ВПІЗНАЛИ, АЛЕ КОЛИ ВЖЕ ВПІЗНАЛИ, ТО ВПАЛИ СОБІ В ОБІЙМИ. Гм!... Що ж то за пригода така сталася? Лежали без пам’яти, повалені важкою недугою, чи заблудилися десь у джунглях, не їли, не пили, не спали, не милися й не голилися кілька тижнів, а тоді, як подивилися в люстро, то самі СЕБЕ НЕ ВПІЗНАЛИ. Це ще можна пояснити, Але як пояснити ПАДАННЯ СОБІ В ОБІЙМИ? Хіба тільки так: кожен обхопив сам себе руками попід ребра і - беркицьнув на спину. Ні? То, може, хтось інакше і краще пояснить. Або ще й інші приклади. Кажуть про когось: „Та як вони можуть ЗІ СОБОЮ ЖИТИ”. А як може людина жити БЕЗ СЕБЕ? Скажете: „Так то ж одна людина, а тут говориться про двох”! Дарма! Коли одна людина не може, то й дві, три, п’ять, сто - ніхто не може. Натомість бувають випадки, коли люди СОБІ НЕ ДОВІРЯЮТЬ, іншими словами сказавши, за себе не ручать. Хтось може не ручити за себе, що не розплачеться чи не розрегочеться, або, навпаки, не вибухне гнівом, не вдарить когось - себто не зможе опануватисвоїх нервів у критичний момент. Людина знає, що повинна стриматись, але боїться, що не стримається, отже НЕ ДОВІРЯЄ СОБІ. Оце неправильне дивачне вживання цілих зворотів із займенником „СЕБЕ” зродилося в Галичині під впливом польської мови, яка своєю чергою, підлягала впливам німецької - явище зовсім природне в суміжних місцевостях усіх народів цілого світу. Але запозичення не завжди влягаються в засади сусідньої мови, а часами й суперечать їм, створюючи цілком невластиві, а то й карикатурні граматичні чи стилістичні форми, і саме так сталося з уживанням займенника „СЕБЕ”.
Page load link
Go to Top