Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ДЕНЬ БАТЬКА П’ятнадцятого червня вся Америка, як довга і широка, а в ній сотні тисяч українських родин, обходитимуть вже традиційний День Батька. З цієї нагоди незчисленні батьки одер жать прерізні подарунки: від скромненьких, таких, як не завжди підібрана до батькового смаку краватка, до коштовних і імпозантних, залежно від фінансових спроможностей родини та й до щедрости тих, що дарують. На той день приготують для батька його улюблені страви й напої, може навіть у надмірній кількості, як тут часто буває. Постараються зробити батькові якусь милу несподіванку, щось, що йому особливо подобається, що приносить приємність і радість. Словом - батько буде в той день „королем”, як це пропагують комерційні підпри ємства і разом з ними - родини. Та на нашу думку, День Батька, хоч і як урочисто відзначений раз у рік, має тільки символічне значення. Бо, правду кажучи, кож ний день є „Днем Батька”. Очевидно, в іншому значенні. Кожного дня американський батько - та й батьки в усьому світі - поспішає до праці, щоб утримувати свою родину. Часто він працює і на двох роботах, бо хоче дати своїй сім’ї може й більше, як потрібно для звичайного про житку... Забезпечити хату усіма люксусами, послати дітей до шкіл, скласти трохи грошей у банку „на всяку потребу”. Рідко хто оцінює це надмірне зусилля, бо така вже людська вдача, що чим більше дається - тим більше вимагається... Рідко хто призадумується над фактом, що від американського батька вимагається дуже багато. Інколи так багато, що це підриває його здоров’я. Та його чоловіча гордість, а може надмірно розвинуте почуття обов’язку, не дозволяють йому розчулюватися над собою. Приречений часто на надмірне зусилля, він радіє, що його родина має все, що забажає, а головне, - його діти матимуть вишу освіту, високі становища і легше, як його життя... Я хотіла б вірити, що більшість дітей вміє це оцінити. Що важка праця, і то не обов’язково фізична, - бо на керівних становищах нервова напруга є куди гірша! - не береться дітьми, як тут кажуть, як щось їм належне. Що є за неї глибока і щира, справжня вдячність, і то не тільки в один день, День Батька, а всі ці роки. Що батько має належний йому авторитет і поша ну. Що з ним рахуються. Що він є не тільки той, який придбає хліб і до хліба, але також той, який своїм життєвим досвідом заслуговує на те, щоб його слухати. Чи не здається вам, що теперішній батько буває часто аж надто скромний? Що він є не раз у тіні своїх доростаючих дітей, які багато дечого „знають краще від нього”? Може його терори зують „модерні часи”, які перебільшують увагу молодости, мовляв, „старі вже своє віджили”. Часи, у яких життєвий досвід, - безцінний здо буток прожитих років і гризот, - применшу ється? Коли приходять сумніви, нагадується влас не дитинство, молодість і батько, який вже не живе. Він учив „людських дітей”. У тих часах деякі вчителі народних шкіл все ще послу говувалися так званою „тростиною” (що, зрештою, не бралося за зле, бо можна було тим патиком просто бити об стіл, щоб привернути тишу і порядок в клясі). На столі мого батька ніколи не було ніякої „тростини”, проте, у його клясі завжди панувала тиша, „хоч маком сій”. І ніколи не підносив голосу. Як це він осягав таку 6 “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЧЕРВЕНЬ 2004 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
