Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
МИХАЙЛО МОРОЗ (ДО 100-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРО Д Ж ЕН Н Я) Перед очима прекрасна книга живописного мистецтва, якій немає ціни. Багатющу мистецьку спадщину славного земляка маестра Михайла Мороза впорядкувала і видала в одному альбомі його шанована дружина Ірина (з Гаврищуків) Мороз. Цим барвистим змістовним твором не буденного життя і кипучої артистичної діяльнос ти нашого мистця вірна подруга поставила йому незнищенний пам’ятник, а нашій батьківщині - палаючий світильник її безсмертного духу. До цього унікального (360 стор.), розкіш ного видання великого формату під датою 1995 р. і фірмою Музею Мистецтва університету „Ля Саль” у Філядельфії додали свої фахові оцінки співавтори Володимир Овсійчук, Святослав Гор динський, Богдан Стебельський, Михайло Ос- троверха та директор Музею, член Чину Хри стиянських Братів Данієл Бирк своєю передмо вою. Зразково оформлений, бездоганно завіре ний документ виняткового життя українського образотворця запрошує пірнути у глибінь пано рами Морозового мистецького бачення. Мальов нича картина за картиною - справжній гімн красі рідної землі: гори, що „сягають зір”, широкі по лонини, сріблясті потоки, могутні ріки і дрімучі бори. Таку красу Карпатських гір спроможний передати тільки геніяльний мистець, залюблений у неповторний чар своєї вітчизни. Просторе тло образного виразу маестра - Франція, Італія, Німеччина, Америка: від пагор бів карпатоподібних височин Кетскіл, штату Нью-Йорк на сході, до величного каньйону штату Арізона на заході. Хвилюючі краєвиди по- мистецькому одухотворені райдужним пензлем образотворця. Від сталевого імпресіонізму його славного вчителя Олекси Новаківського до визрілого власного індивідуально-експресіоністичного ви разу - очевидний творчий напрямок ноціонально вкоріненого мистецтва. Гортаючи одну за одною репродукції картин в альбомі М. Мороза, мимо хіть забігають думки в давноминуле, коли, хоч і як короткочасно, приявність шанованого прияте ля Михайла відчутно заторкнула й моє життя. Незабутня співачка Одарка Бандрівська, спільна наша вчителька співочого мистецтва, не раз згадувала свого колишнього талановитого учня-тенора Михайла Мороза, даючи його нам, за зразок послідовної посвяти своєму виборові студій. Пройшли роки співочої практики, а зу стрінутися з людиною - прикладом присвяти по таланило щойно після війни, весняною порою 1945 р. у переселенчому таборі переміщених осіб американської зони в Ноймаркті, у Баварії. Тоді відомий уже мистець і соліст не одного хору Михайло Мороз удостоїв мене своїм товариством і сприяв молодшому вокалістові в концертових роз’їздах вокально-інструменталь ного ансамблю диригента Омеляна Плешкевича і професора Богдана Пюрка. Його доброзичливі поради щодо мого виконання сольної програми (Лисенкових „Гетьманів”, Людкевичевого „Че ремоше - брате мій”, арій з „Тоски” Пуччіні та народних пісень) дуже придались мені в того часних і майбутніх концертах. І тільки ще один раз довелось мені зу стрінути маестра Мороза в 1957 р. в його літній резиденції в Гантері, Н.-Й. Днями ми вирушали на довкільні оглядини для його малярських прос пектів, а вечорами лунали всією верховиною наші співи народних пісень. Маестро Мороз, крім улюбленого живопису ніколи не занедбував ще й іншого, Богом даного йому таланту - співу від щирого серця, ще й інших заохочував до співдії. - Чомусь не чули ми останнім часом про ваші виступи на сцені, - якось принагідно озвав ся Михайло, а коли довідався, що я займаюся педагогічною працею, за своїм звичаєм щиро заявив: - Так і годиться, вести юні душі правиль ним шляхом у житті. Прикметна риса нашого мистця і громадянина - зайво не допитуватися, або докоряти чи критикувати, а радше морально підтримувати. Закінчення на стор. 27. НАШЕ ЖИТТЯ”, ЧЕРВЕНЬ 2004 5
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
