Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
МИХАЙЛО МОРОЗ (ДО 100-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРО Д Ж ЕН Н Я) Перед очима прекрасна книга живописного мистецтва, якій немає ціни. Багатющу мистецьку спадщину славного земляка маестра Михайла Мороза впорядкувала і видала в одному альбомі його шанована дружина Ірина (з Гаврищуків) Мороз. Цим барвистим змістовним твором не буденного життя і кипучої артистичної діяльнос ти нашого мистця вірна подруга поставила йому незнищенний пам’ятник, а нашій батьківщині - палаючий світильник її безсмертного духу. До цього унікального (360 стор.), розкіш ного видання великого формату під датою 1995 р. і фірмою Музею Мистецтва університету „Ля Саль” у Філядельфії додали свої фахові оцінки співавтори Володимир Овсійчук, Святослав Гор динський, Богдан Стебельський, Михайло Ос- троверха та директор Музею, член Чину Хри стиянських Братів Данієл Бирк своєю передмо вою. Зразково оформлений, бездоганно завіре ний документ виняткового життя українського образотворця запрошує пірнути у глибінь пано рами Морозового мистецького бачення. Мальов нича картина за картиною - справжній гімн красі рідної землі: гори, що „сягають зір”, широкі по лонини, сріблясті потоки, могутні ріки і дрімучі бори. Таку красу Карпатських гір спроможний передати тільки геніяльний мистець, залюблений у неповторний чар своєї вітчизни. Просторе тло образного виразу маестра - Франція, Італія, Німеччина, Америка: від пагор бів карпатоподібних височин Кетскіл, штату Нью-Йорк на сході, до величного каньйону штату Арізона на заході. Хвилюючі краєвиди по- мистецькому одухотворені райдужним пензлем образотворця. Від сталевого імпресіонізму його славного вчителя Олекси Новаківського до визрілого власного індивідуально-експресіоністичного ви разу - очевидний творчий напрямок ноціонально вкоріненого мистецтва. Гортаючи одну за одною репродукції картин в альбомі М. Мороза, мимо хіть забігають думки в давноминуле, коли, хоч і як короткочасно, приявність шанованого прияте ля Михайла відчутно заторкнула й моє життя. Незабутня співачка Одарка Бандрівська, спільна наша вчителька співочого мистецтва, не раз згадувала свого колишнього талановитого учня-тенора Михайла Мороза, даючи його нам, за зразок послідовної посвяти своєму виборові студій. Пройшли роки співочої практики, а зу стрінутися з людиною - прикладом присвяти по таланило щойно після війни, весняною порою 1945 р. у переселенчому таборі переміщених осіб американської зони в Ноймаркті, у Баварії. Тоді відомий уже мистець і соліст не одного хору Михайло Мороз удостоїв мене своїм товариством і сприяв молодшому вокалістові в концертових роз’їздах вокально-інструменталь ного ансамблю диригента Омеляна Плешкевича і професора Богдана Пюрка. Його доброзичливі поради щодо мого виконання сольної програми (Лисенкових „Гетьманів”, Людкевичевого „Че ремоше - брате мій”, арій з „Тоски” Пуччіні та народних пісень) дуже придались мені в того часних і майбутніх концертах. І тільки ще один раз довелось мені зу стрінути маестра Мороза в 1957 р. в його літній резиденції в Гантері, Н.-Й. Днями ми вирушали на довкільні оглядини для його малярських прос пектів, а вечорами лунали всією верховиною наші співи народних пісень. Маестро Мороз, крім улюбленого живопису ніколи не занедбував ще й іншого, Богом даного йому таланту - співу від щирого серця, ще й інших заохочував до співдії. - Чомусь не чули ми останнім часом про ваші виступи на сцені, - якось принагідно озвав ся Михайло, а коли довідався, що я займаюся педагогічною працею, за своїм звичаєм щиро заявив: - Так і годиться, вести юні душі правиль ним шляхом у житті. Прикметна риса нашого мистця і громадянина - зайво не допитуватися, або докоряти чи критикувати, а радше морально підтримувати. Закінчення на стор. 27. НАШЕ ЖИТТЯ”, ЧЕРВЕНЬ 2004 5
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
