Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Н А Ш А СУЧАСНИЦЯ Марія КУШПЕТА-ПЕТРОЩУК Марія Кушпета народилася 26 листопада 1925 р. в селі Гаї Старобрідські Брідського повіту у багатодітній селянській родині (чотири сини і дві дочки). Марія закінчила торговельну школу в Бродах. 1942 р. вступила в юнацьку сітку ОУН. 1944 p., була призначена районною провідницею Підкам’янецького району під псев донімом „Галичанка”. Під час санітарних курсів у селі Черниця, де перебувало 8 підпільниць, наспіли енкаведисти. Після бою, вбивши надра йонову провідницю Лесю Граб (псевдонім „Граб”), дівчат пов’язали і повезли в місто Підкамінь. Від жодної не добилися зізнань. Так і без суду, повезли у Воркуту. 1947 р. Марію звільнили, проте вона не припинила боротьбу. 1949 р. її знову зловили на Волині у Млинів- ському районі. Засудили на 25 років ув’язнення. Два старші брати Марії - Григорій, псевдо „Кривоніс”, і Ярослав, псевдо „Карпенко” - за гинули в лавах УПА. Наймолодший, Данило, був засуджений на 25 років 1956 р. Ще п’ять двою- родних братів з роду Кушпети загинули в УПА. Розказуючи про це, Марія жалує, що вони були неодружені, не залишили продовження роду. Велика родина майже вся знищена. 1956 р. Марія була звільнена на поруки батька. Після звільнення на поселенні в Комі АРСР вийшла заміж за Івана Петрощука, який пробув у таборах 24 роки, мали двох синів, з яких один трагічно загинув. Чоловік Марії помер у 1994 р. Марія Кушпета-Петрощук мешкає в місті Сокалі на Львівщині. Словами, ’’Мрія про таку Україну, за яку боролися усе життя, і сьогодні не залишає нас. Працюємо для нашої Держави, хочемо творити добро, боротися зі злом, перемагати! Це мета нашого життя” завершує Марія спомини. 4 “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЧЕРВЕНЬ 2004 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top