Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
прийму”. Ми вжахнулися, почувши ці слова. На розправу не довелося довго чекати. 27 червня о 3-ій годині ночі наче здригнулася зем ля. Страшний гуркіт танків, стрілянина, гудіння літаків, небо розчахнули палаючі ракети, здава лося, що горить вся земля. У бараках розносився сльозоточивий газ. Усе обгорнув їдкий дим. В’язні вибігли з бараків, з’явилися перші жертви - вартові на барикадах, які не встигли сповістити тривогу. Танки їхали прямо на нас, почулися страшні крики, стогони поранених. Хто встигав перебігти поміж танками, той рятувався. Біля мене була дівчина Слава з Новояричівського району, їй залишилося лише три місяці до волі - гусениці танка не пощадили її. Деякі в’язні хапалися за ґрати вікон бараків, але танки зава лювали стіни бараків разом з людьми. Частина в’язнів забарикадувалася в бараці, вікна закрили нарами, двері - цеглою. Нам закрили воду, всюди просочувався газ. Усі полягали на землю, перепиняло дихання і люди стогнали. До бараків увірвалися озвірілі наглядачі і солдати з криками „Руки вверх!”. Ми рук не піднімали, тепер зга дуємо про це з гордістю. Мовчки виходили на подвір’я. Вийшли і вжахнулися. Господи, яке страшне побоїще! З’явилися вантажні авта, заповнені трупами. Санітари зносили поранених, табірна служба засипала кров на дорогах, замі тали кроваві обжинки. Ніхто не знає достеменно, скільки тоді загинуло. Рознеслася чутка, що більше п’ятьох сот. Страшно загинула наша то варишка з Києва єврейка Алла Преснак, інте лігентна, розумна, приязна. Була в батьків одна. На наших очах танк відрізав їй обі ноги... Усіх вигнали за зону, лише ще два бараки хлопців героїчно відбивали штурм. Більшість з них загинуло, а з ними разом - священик-монах із Прикарпаття о. Віктор. За зоною почався від бір в’язнів, кого куди відправляти. Нас, шестеро дівчат, відсторонили і зачитали вирок: „За активну участь в табірному бунті присуджується один рік ув’язнення в закритій тюрмі”. Разом з Нусею Михайлевич (родом зі Славська на Івано-Франківщині), яка працювала в страйковій комісії, повезли нас в місто Курган. Там ми зустрілися з іншими дівчатами-страй- карями з Норільських таборів - Лесею Зелін- ською і естонкою Астою Тофрі. Розмовляючи з нею, я почула: „Я схиляюся перед вашим на родом, що в таких умовах, голодний, у рваних „бушлатах”*** зумів піднятися на боротьбу сам і повести за собою інші народи. Це ваші україн- “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЧЕРВЕНЬ 2004 Ж ІНКАМ УКРАЇНИ Вони пройшли крізь хуртовину ночі, Крізь воєн дим і попіл канонад, Відважні, горді постаті жіночі В страху не оглядалися назад. Найкращий цвіт розп’ятого народу — Жіноцтво української землі — На страту йшли за правду у негоду З погордою на ясному чолі. Готові до рішучого двобою — їх не лякали табори страхіть, Окрилені ідеєю святою: Життям за волю краю заплатить. Вожена КОВАЛЕНКО ські в’язні показали, що вони не раби, ви будете мати свою державу”. Незчисленні безіменні герої України зали шилися лежати у вічній мерзлоті у безкраїх степах Росії. Ворог наважився танками нищити патріо тів різних національностей. Українців на каторжних роботах було най більше. За Україну було кому вмирати. Люди в радянських шинелях танками і кров’ю писали нашу історію. Нехай Всевишній буде їм суддею! * Безмежної батьківщини **’’Взятися під руки, не розмовляти, не наги натися, крок вліво, крок вправо - стріляю без попере дження ”, *** Бугилат - табір н а одежа, ватяна куртка.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
