Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
В заворожену даль відлітають окрилені тіні, Клуби хмар голубих протинають проміння зорі. В вифлеемськім хліву, на пахучім розстеленім сіні Народився Христос. Каганець вже давно догорів, Але чесність сліпуча змикала потомлені вії - І негайно побачили смертно-бліді пастирі, Наче б з ясел оцих, наче б з теплих обіймів Марії Тихо сходило сонце. Високо-високо в горі Розпливалася стеля, крутилася в білому димі, Розступилися хмари, відкрили лунку височінь, 1 з розкритого неба прибули стрункі херувими, Щоб зложити Йому свій доземний, свій низький поклін. Відчиняються двері - вривається вітер і простір, Відчиняються двері - пурпура, пурпура горить! Із далеких країн тріє царі - три вітані гості Приклякають у порох, складають коштовні дари, Присягають на вірність... І блідо всміхається Мати, Пестить сина свого і леліє замріяні сни, А під схилом Голготи регочуть, готують Розп’яття, І горлають “Распни”! Андрій ГАРАСЕВИЧ У вухах голос сина. Голос Марка: - З Різдвом святим всього добра бажаю, мамо! Вдарило дзвоном серце. Золотою повінню ринули думки. Пригадав син свою матір! Щасливе дитинство у рідній хаті пригадав? Ясність давніх свят-вечірніх радостей? - Раніше був би до вас навідався, - синів голос, - та сміливости не було, образив, думав - не пробачите. А сьогодні на календарі той день, що в ньому прощають винуватцям. Мовчанка, як безконечність білої далини. Стелиться вона від Маріїного серця до душі блудного сина, що повернувся. Є у тій мовчанці всеобіймаюче зрозуміння, всезнаюча любов материнська. І переходить ця добра хвиля прощення у ніжний гомін, що пливе усмішкою і сльозами полегші: - Приїдь до нас, сину. Ждемо. Ждемо тебе! І враз Марії видається, що її слова сплітаються із ніжним гомоном пісні-колядки, яка сповіщає всій вселенній Добру Новину: „Син Божий Народився!” Маріїна рука ставить на скатерть третю тарілку. Для Марка, для сина, який повертає до дому. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top