Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
В заворожену даль відлітають окрилені тіні, Клуби хмар голубих протинають проміння зорі. В вифлеемськім хліву, на пахучім розстеленім сіні Народився Христос. Каганець вже давно догорів, Але чесність сліпуча змикала потомлені вії - І негайно побачили смертно-бліді пастирі, Наче б з ясел оцих, наче б з теплих обіймів Марії Тихо сходило сонце. Високо-високо в горі Розпливалася стеля, крутилася в білому димі, Розступилися хмари, відкрили лунку височінь, 1 з розкритого неба прибули стрункі херувими, Щоб зложити Йому свій доземний, свій низький поклін. Відчиняються двері - вривається вітер і простір, Відчиняються двері - пурпура, пурпура горить! Із далеких країн тріє царі - три вітані гості Приклякають у порох, складають коштовні дари, Присягають на вірність... І блідо всміхається Мати, Пестить сина свого і леліє замріяні сни, А під схилом Голготи регочуть, готують Розп’яття, І горлають “Распни”! Андрій ГАРАСЕВИЧ У вухах голос сина. Голос Марка: - З Різдвом святим всього добра бажаю, мамо! Вдарило дзвоном серце. Золотою повінню ринули думки. Пригадав син свою матір! Щасливе дитинство у рідній хаті пригадав? Ясність давніх свят-вечірніх радостей? - Раніше був би до вас навідався, - синів голос, - та сміливости не було, образив, думав - не пробачите. А сьогодні на календарі той день, що в ньому прощають винуватцям. Мовчанка, як безконечність білої далини. Стелиться вона від Маріїного серця до душі блудного сина, що повернувся. Є у тій мовчанці всеобіймаюче зрозуміння, всезнаюча любов материнська. І переходить ця добра хвиля прощення у ніжний гомін, що пливе усмішкою і сльозами полегші: - Приїдь до нас, сину. Ждемо. Ждемо тебе! І враз Марії видається, що її слова сплітаються із ніжним гомоном пісні-колядки, яка сповіщає всій вселенній Добру Новину: „Син Божий Народився!” Маріїна рука ставить на скатерть третю тарілку. Для Марка, для сина, який повертає до дому. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top