Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Ольга стала членкою парафії, українського клю бу, також була дуже активною членкою Союзу Українок Америки. Крім українських організа цій, була членкою професійних американських організацій і клюбів. У цей час вона була у розквіті своєї слави. Співала у Маямі у різних клюбах, влаштовувала сольні концерти, висту пала в авдиторії над морем з орхестрою Маям- ського університету, також на різних україн ських імпрезах. У своєму Відділі у Маямі зорга нізувала хор “Веселка” з яким виступала не лише на українських імпрезах, але й на амери канських. Її репертуар був цікавий, різнобарв ний, завжди була у ньому українська пісня. Ольга гордилася українським походженням. Часто увесь прибуток з концертів дарувала на українську церкву, клюб чи СУА. Виступала залюбки в чудовому буковинському одязі. Святкуючи 25-ліття заснування у 1977 p., 17-ий Відділ СУА в Маямі, нагородив Ольгу званням “Союзянка року”, а у 50-ліття Відділу Ольга отримала грамоту за 50-літню працю від Головної Управи СУА. На жаль, не могла бути присутня на святі, зате нагороду отримала дочка Ольга, яка заступала маму. 1970 р. Ольга дістала подяку від Блажен- нішого Патріярха Йосифа за передані йому звукові плити. У похоронних відправах крім родини були присутні численні прятелі, союзянки, парафіяни української церкви. Родина, зокрема, онуки згадували свою «нану». Кожний розказував час тину свого спільного життя з бабунею, для нього вона була найдорожча. Правнучка заспівала, про бабуню. Дуже зворушливим був спомин сина Михайла, який розказав коротко про ціле життя Мами. Він сказав: «Ми переносилися у різні місця і то досить часто, проте, завжди у першу чергу шукали де була українська церква і українська громада». Була сумна хвилина, бо ми прощалися з дорогою особою, але уважно слухали з якою любов’ю і пієтетом згадувала про Олю родина. Похорон відбувся у Вінніпезі, поховали Ольгу у родинному гробівці. Після відправи родина запросила присут ніх на тризну. Залишилися нам гарно виконані записані пісні, які будуть пригадувати нам Ольгу. Вічна їй пам’ять. Мирослава Тершаковець, союзянка 17- го Відділу СУА ім. Олени Теліги у Маямі. 1 липня 2004 р. з волі Всевишнього ві дійшла у вічність довголітня членка 1-го Відділу Союзу Українок Америки Анна Данилюк. Хо чемо згадати цю гідну подиву жінку. Анна Данилюк народилася 3 липня 1923 р. в селі Вікторів Галицького району Івано-Фран ківської областе. Вона була з родини Коваль чуків, одружилася з Дмитром Данилюком. За обставинами часу молода родина опинилася в Німеччині у таборі для переселенців. Там раптово помер її чоловік Дмитро, і Анна за лишилася вдовою з малими діточками. Велике і нерозрадне горе не зламало її, а зробило ще більше віруючою і так упродовж всього життя вона уповала на Божу поміч. Дістатися до Америки родині Данилюків допомогла Текля Куницька. Нелегко було самітній матері утримувати родину і починати життя в новій країні У вихованні дітей допомагала їй мати її чоловіка, яку пізніше Анна доглядала до смерти. Анна Данилюк була завжди приємно усміхнена, лагідної вдачі та милосердного серця. Вона була вдячна Богові і Американській дер жаві, яка дала притулок її родині та можливість здобути освіту її дітям - донечці Марії та чотирьом синам Стефанові, Дмитрові, Іванові і Миколі, дочекатися онуків і правнуків. Знали її як активну членку української громади та парафії церкви св. Юра в Нью-Йорку, а також в 1-му Відділі СУА, членкою якого була понад 40 років. Була всім для всіх. Завжди щиро жертвувала на численні збірки для спільної справи, ні один щорічний український фестиваль на 7-ій вулиці в Нью- Йорку не обходився без її смачних страв. Закінчення на стор. 28. “НАШЕ ЖИТТЯ”, ГРУДЕНЬ 2004 25 АННА ДАНИЛЮК
Page load link
Go to Top