Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Ольга стала членкою парафії, українського клю бу, також була дуже активною членкою Союзу Українок Америки. Крім українських організа цій, була членкою професійних американських організацій і клюбів. У цей час вона була у розквіті своєї слави. Співала у Маямі у різних клюбах, влаштовувала сольні концерти, висту пала в авдиторії над морем з орхестрою Маям- ського університету, також на різних україн ських імпрезах. У своєму Відділі у Маямі зорга нізувала хор “Веселка” з яким виступала не лише на українських імпрезах, але й на амери канських. Її репертуар був цікавий, різнобарв ний, завжди була у ньому українська пісня. Ольга гордилася українським походженням. Часто увесь прибуток з концертів дарувала на українську церкву, клюб чи СУА. Виступала залюбки в чудовому буковинському одязі. Святкуючи 25-ліття заснування у 1977 p., 17-ий Відділ СУА в Маямі, нагородив Ольгу званням “Союзянка року”, а у 50-ліття Відділу Ольга отримала грамоту за 50-літню працю від Головної Управи СУА. На жаль, не могла бути присутня на святі, зате нагороду отримала дочка Ольга, яка заступала маму. 1970 р. Ольга дістала подяку від Блажен- нішого Патріярха Йосифа за передані йому звукові плити. У похоронних відправах крім родини були присутні численні прятелі, союзянки, парафіяни української церкви. Родина, зокрема, онуки згадували свою «нану». Кожний розказував час тину свого спільного життя з бабунею, для нього вона була найдорожча. Правнучка заспівала, про бабуню. Дуже зворушливим був спомин сина Михайла, який розказав коротко про ціле життя Мами. Він сказав: «Ми переносилися у різні місця і то досить часто, проте, завжди у першу чергу шукали де була українська церква і українська громада». Була сумна хвилина, бо ми прощалися з дорогою особою, але уважно слухали з якою любов’ю і пієтетом згадувала про Олю родина. Похорон відбувся у Вінніпезі, поховали Ольгу у родинному гробівці. Після відправи родина запросила присут ніх на тризну. Залишилися нам гарно виконані записані пісні, які будуть пригадувати нам Ольгу. Вічна їй пам’ять. Мирослава Тершаковець, союзянка 17- го Відділу СУА ім. Олени Теліги у Маямі. 1 липня 2004 р. з волі Всевишнього ві дійшла у вічність довголітня членка 1-го Відділу Союзу Українок Америки Анна Данилюк. Хо чемо згадати цю гідну подиву жінку. Анна Данилюк народилася 3 липня 1923 р. в селі Вікторів Галицького району Івано-Фран ківської областе. Вона була з родини Коваль чуків, одружилася з Дмитром Данилюком. За обставинами часу молода родина опинилася в Німеччині у таборі для переселенців. Там раптово помер її чоловік Дмитро, і Анна за лишилася вдовою з малими діточками. Велике і нерозрадне горе не зламало її, а зробило ще більше віруючою і так упродовж всього життя вона уповала на Божу поміч. Дістатися до Америки родині Данилюків допомогла Текля Куницька. Нелегко було самітній матері утримувати родину і починати життя в новій країні У вихованні дітей допомагала їй мати її чоловіка, яку пізніше Анна доглядала до смерти. Анна Данилюк була завжди приємно усміхнена, лагідної вдачі та милосердного серця. Вона була вдячна Богові і Американській дер жаві, яка дала притулок її родині та можливість здобути освіту її дітям - донечці Марії та чотирьом синам Стефанові, Дмитрові, Іванові і Миколі, дочекатися онуків і правнуків. Знали її як активну членку української громади та парафії церкви св. Юра в Нью-Йорку, а також в 1-му Відділі СУА, членкою якого була понад 40 років. Була всім для всіх. Завжди щиро жертвувала на численні збірки для спільної справи, ні один щорічний український фестиваль на 7-ій вулиці в Нью- Йорку не обходився без її смачних страв. Закінчення на стор. 28. “НАШЕ ЖИТТЯ”, ГРУДЕНЬ 2004 25 АННА ДАНИЛЮК
Page load link
Go to Top