Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Звертаюся до Головної Управи з проханням одобрити один довготерміновий проект для орга нізації. Екзекутива на одному із засідань вирішила розпочати відвідування бібліотек щоб з’ясувати чи є у них література на тему Голодомору в річницю вшанування 70-ліття Голодомору. Цим проектом я поділилася на засіданні СКУ і просила, щоб його поширили у світ. Голова СКУ д-р А. Лозинський подав заклик до обіжника СКУ - проект пішов у світ. Сьогодні потрібно Вашої допомоги для продовження цього проекту: вибрані одні, або декількох членок, які координували б цей проект в краю, а Ви, пані голови, на місцях виберете одну або більше осіб, які будуть координувати місцеві акції і слідкувати, в яких бібліотеках є література. З цим проектом приходить і відповідальність. Нам потрібно постійно позичати ці книжки, щоб вони не лежали, на полиці, тому, що бібліотеки ліквідують книжки, в яких немає зацікавлення, і наші заходи будуть зайві. Так, це - відповідальність, але треба зробити це. Звертаюся до Вас, шановні пані, підтримайте цей проект! Це для України і для наступних поколінь. До цього проекту можна включити цілу громаду. Засідання рішили, подовжити проект, а відповідальність за нього бере одна вільна членка Екзекутиви. У штаті Нью-Йорк на кінцевих іспитах середніх шкіл тема голодомору є на рівні голокосту. Тому доложім усіх зусиль, щоб наша молодь мала по своїх бібліотеках літературу на цю тему. У 2004-му році журналу “Наше Життя” виповнилося 60 років. Ми звернулися до Окружних Управ і Відділів з проханням провести програми, пов’язані із святкуванням ювілею журналу. У цей спосіб можна придбати фонди на його появу. Ірена Стецьків виготовила цеголки і ми в канцелярії - Ірена Чабан, Марія Томоруг, Наталія Дума і голова - розіслали їх і просили розпродувати не лише між собою, а й по американських підприємствах. Гроші за цеголки можна повернути в березні 2005 р. Всі шанують наш журнал, пишуть, що зберігають для наступних поколінь. Наш журнал є єдине жіноче писане слово, яке виходить місячно впродовж 60-ти років, Чи не є чим гордитися? Коли журнал вперше побачив світ у 1944 році, це була газета, яка подавала напрямні праці, літератури і звіти про відбуті імпрези. Це був єдиний голос жінки серед нечисленної, на той час, української преси. Журнал - який розходиться по цілому світі - це підтвердження нашої великої праці, це візитівка СУА. Без журналу ми були б мовчазні і про нас не знали б. Світлий вчинок у звітовому часі - поява листопадового числа журналу “Наше Життя”, де було видано документи про працю Комітету допомоги голодуючій Україні 1933-34 pp., поширення інформації на американському і міжнародному рівні та допомоги голодуючій Україні. Комітет залишив по собі велику спадщину, про яку ніхто б не знав, якби проф. Федоренко не запросив мене виступити на Конференції, присвяченій Голодомору, яка відбулася в Українській Вільній Академії Наук. Я б ніколи не дійшла до тих цінних документів, коли б не спитала О.Тритяк, чи в архіві СУА є щось на цю тему. Коли я переглянула архів, то одразу ж вирішила, що не можу надалі залишати такі цінності запаковані в пачках - світ їх мусить побачити. Пані! Видати ці матеріяли не було легко! По- перше, журнал не має коштів. Коли Ірена і я глянули на журнал в чорно-білих кольорах, ми побачили, що у такій формі він стратив вартість, і ми рішили видати його в оригінальних кольорах документів. Головний редактор і я вирішили піти до Федеральної Кредитової Кооперативи “Самопоміч” у Нью- Йорку і звернутися до президента д-ра Б. Кекіша, щоб Дирекція взяла наше звернення під увагу. І це сталося: Федеральна Кредитова Кооператива „Самопоміч” у Нью-Йорку спонсорувала друк листо падового числа журналу. Ми дякуємо Дирекції „Самопомочі” за щедрість. Коли появилося листопадове число, всі були захоплені, а з інтернету ми дістали замовлення від журналіста з Італії та з інших країн світу. Це ще один світлий монумент нашої організації. Про книжку “Листи так довго йдуть” багато було написано у часописах України і Америки. Ця книжка справила велике враження на читачів, а СУА стало видиме з іншої сторони. Тому ще раз сердечно дякую д-ру Іванні Ратич за ідею і спонсорство та Ірені Чабан, що очолила Видавничий Комітет цієї книжки. Архів, багато матеріялів з якого уже переслано до Центру досліджень історіїі еміграції при Університеті Міннесоти, є запорукою того, що діла СУА будуть вивчатися науковцями. За це велике спасибі архівній референтці пані Олі Тритяк. Завдяки заходам д-р Оксани Ксенос СУА потрапило до списку як одна з організацій, на яку дер жавні працівники можуть складати пожертви. 18 “НАШЕ ЖИТТЯ”, ГРУДЕНЬ 2004 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top