Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ЛИСТИ до РЕДАКЦІЇ Шановна пані редактор! З приємністю прочитала Ваш допис “Оксана”у “Нашому Ж ит т і” ч. 12 2001 р. Врешті написали про речі, які нас всіх торкаються. Нераз чую різні коментарі з уст тих, що в діяспорі вже довший час і тих котрі є “новиками”. Не люблю фрази “четверта хвиля”. Всі ми повинні зустрічати своїх посестер з таким зрозумінням і теплотою, як Ви це зробили. У нас у 90-му Відділі СУА у Філядельфії є 12 новоприбулих членок з України. Всі вони професіоналісти: лікарі, правники, вчителі ... ми їх шануємо і любимо! Вони беруть активну участь в діяльності Відділу. У нас є особливо товариські відносини - вони “відсвіж или” нас новими ідеями, гарною мовою і працьовитістю. На все добре і Вам і нам! Щиро вітаю, Наталя Даниленко. 24 січня 2002 р. Шановна пані редактор! Насамперед хочу щиро подякувати за Вашу невтомну працю, плоди якої бачимо щомісяця, коли нарешті отримуємо той довгожданний свій журнал, що приносить так багато задоволення і нових знань. А я вернулася із нашої дорогої України і душа болить за наших жінок, що змушені їхати світ за очі в пошуках праці, щоб прогодувати родину. Прийшла до мене там ввечорі давня товаришка, щоб попрощатися, бо на другий день відлітала в Ізраїль на заробітки. Довго я не могла заснути, коли вона пішла. Написала цей вірш і посилаю його Вам. Якщо не надрукуєте, то нічого, але, прочитавши, відчуєте мій настрій того вечора. А я впевнена, що ми всі боліємо тим і просимо Бога, щоб уділив своєї ласки нашим сестрам в Україні. З пошаною, Оленка Ш кробут. Чікаго, 101-ий Відділ СУА. МОЛЮСЬ ЗА ВАС Я заздрю Вам, що можете Ви спати У тій своїй і не своїй державі І що навчилися прощати, Що ні одної ще не вирішили справи. Уже світає. Я ще й не лягала, Тужлива дума голову стискає, Товаришку сьогодні я прощала, Що у Ізраїль завтра від’їжджає. У пошуках роботи. Боже милий! Невже судилось вмерти нам рабами?! У своїй хаті долю ми згубили, А що ж залишимо отим, що йдуть за нами? Жінки-вкраїнки, Вам би пестить ночі І немовлят до серця пригортати, А Вас недоля в світ жене за очі Чужим панам задвірки вимітати. У Тель-Авіві, а чи десь у Римі, Не раз й не два залиє туга очі, Здається, й жити вже не стало сили, І серце слухатися розуму не хоче. Молюсь за Вас, голубоньки мої, Нехай дорога все веде до хати, Поки батьки не встигли постаріть, Поки мужі не розучились ждати. Нехай удома, на своїй землі Ми навчимось господарями бути. О Боже! Україну захисти! Дай сили пережити врем’я люте! Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top