Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Референтура зв’язків дбає про співпрацю з аме риканськими жіночими організаціями та про всі акції жі стосуються українських справ і доброго імени нашої спільноти. Завджи пресовим референткам, появляються дописи про працю і особливі почини Округи у “Свободі”, журналі “Наше Життя” та інших виданнях. Історія Окружної Управи у світлинах збережена в хроніці, жу дбайливо опрацьовують хронікарки. Упродовж всіх років при співпраці відділів Округа запрошувала жіночі організації, які входять до СФУЖО, до співучасті у влаштуванні святкувань. Імпрези відбувалися на громадському форумі в Рочестері, Баффало, Сиракюзах і Ютиці. Відділи, координовані Окружною Управою, організовували “Дні союзянки”, “Дні Українського Музею”, ґрадуаційні зустрічі, “День української дитини”, “Рік української родини” (1994), тощо. Найбільш успішною імпрезою було урочисте святкування 100-ліття українського жіночого руху в 1984 році. Цю імпрезу провели в Рочестері і повторили в Баффало. Крім влаштування імпрез, Окружна Управа сумлінно виконувала завдання своєї організації, особливо відділів. Інтенсивна акція приєднання членок у відділах увінчалася успіхом, за що дві Конвенції призначили їй перше місце. За 40 років перестали існувати 6-ий Відділ в Рочестері і 85-ий в Сиракюзах. Створився новий 120-ий Відділ ім. Ірини Сеник в Рочестері. Голови і членки Окружної Управи брали участь у загальних зборах, Окружних з’їздах, Конвенціях СУА, відвідували відділи, репрезентували Округу в місцевих громадах і на двох Конгресах СФУЖО в Торонто, Канада. Відзначено 50 і 70-ліття СУА, 50-ліття журналу “Наше Життя”, 10-ту річницю смерти співзасновниці і довголітньої голови СУА Олени Лотоцької, 15, 25, 35, і 40- ліття Окружної Управи, 15, 25 і 50-ліття СФУЖО. Доказом активної праці СУА в громаді є те, що Українсько- Американська А соціація Бизнесменів у Рочестері Закінчення зі стор. 4. Нерішучі дії київського воєводи оцінювали не на його користь. Уже в лютому 1662 року великий гетьман коронний Станіслав Потоцький писав до короля, що Виговський прагне повернути собі гетьманство, від жого добровільно відмовився раніше. Тетеря не переставав хвилювати поспільство різними небезпеками і все зло приписував впливу Виговського: “Бар усьому виною”. Підступним шляхом схопили колишнього гетьмана, негайно судили та винесли вирок - розстріляти і, не зволікаючи, виконали вдосвіта 9 березня. Засудженому навіть не надали можливості сповідатися і прилучитися до святих таїнств. За свідченням деяких сучасників, дружина воєводи, коли дізналася про трагічну загибель чоловіка, померла з відчаю. Історик Роллє дає інший опис цих подій. Звістку про смерть чоловіка Олена отримала в погано захищеному прикордонному маєтку. Наближених осіб охопила паніка, всіх страшенно вразила страта воєводи — подія безприкладна в тодішній Польщі. Шляхта, жа посідала землі староства, була не проти скористатись нагодою для грабунків. Тільки брат Олени Виговської, Юрій, не втратив самовладання; він одіслав жінок і дітей у безпечне місце, залишився з хворою сестрою, і вони зникли звідти лише через кілька днів. Спершу довелося переховуватись у проголосила “Українками року”: Марту Шміґель (46-ий Відділ) 1991 p., Анну Сорохтей (47-ий Відділ) 1993 p., Марію Крамарчук (47-ий Відділ) 1994 p., Іванну Мартинець (47-ий Відділ) 1995 р. і Лідію Джус (120-ий Відділ) 1997 р. Окружну Управу очолювали: Марія Крамарчук, Рочестер, (1955-60, 1972-74, 1984-95); Софія Онуфрик, Рочестер, (1960-62); Марія Когутж, Ютика, (1962-72); Ірина Руснак, Рочестер, (1974-77); Іванна Мартинець, Рочестер, (1977-84) і від 1995 року Марта Стасюк, Баффало. За сумлінну працю Окружні з’їзди нагородили грамотами Почесного членства Окружної Управи: Рочестер, 47-ий Відділ: Анастазію Смеречинську, (ХХШ Конвенція нагородила її грамотою Почесної членки СУА). Анну Капітан, Іванну Мартинець, Ірину Руснак (XXV Конвенція надала їм Почесне членство СУА), Ірину Михайлюк, Ірину Шмігель, Марію Костів, Тетяну Шутер. 1995 року Марія. Крамарчук одержала від Екзекутиви СУА Почесну грамоту за двадцятип”ятилітнє головство Окружної Управи, а в 1999 p., XXV Конвенція надала їй Почесне членство СУА. Баффало, 49-ий Відділ: Анну Макух, Ірину Дорощак, Ярославу Борачок, Оксану Салдит і Марію Колимон (найстарша стажем членка). Сиракюзи, 68-ий Відділ: Анастазію Кравс, Ярославу Ґудзж, Фалину Войтович. У звітному 1999 р. Округа складалася з шести відділів і налічувала 167 членок. Це Відділи: 46-ий, 47-ий і 120-ий в Рочестері; 49-ий і 97-ий в Баффало та 68-ий в Сиракюзах. Осідки були в Рочестері, Ютиці і від 1995 року в Баффало. Цей короткий огляд сорокап”ятилітньої праці охоплює лише загальний вклад праці членок. їхня посвята і датки в тисячах долярів зміцнили організацію і спричи нилися до доброго ймення і пошани громади до СУА. Марта Стасюк, голова Округи. барських лісах, весна була холодною і дощовою, шляхи непрохідними. Вдова з вдячністю згадувала згодом про послуги брата під час цієї втечі з Бара в Руду. Здоров'я Олени підупало остаточно, однак їй удалось після багатьох зусиль забрати тіло чоловіка і поховати його в скиті біля Руди Гніздичевської, у склепі Хрестовоздвиженської церкви. А далі лишалось розпорядитися майном... Заповіт Олени неповторний серед подібних: не забуто в ньому найнепомітнішого служника чи віддаленого родича. Починається він сповіддю віри, далі висловлене прохання поховати її поруч з коханим чоловіком. На поминальні служби заповідано ігумену 1000 золотих, на поховання 3000 золотих, на притулки для бідних і жебраків 140 золотих з прибутків руднянського маєтку. За рахунок маєтку поблизу Орші заповідано монастиреві 500 золотих, 2800 золотих - жіночій прислузі і далеким родичам; 200 волоків землі відказано брату, підкоморію брацлавському. Посагу 12 000 золотих, коштовності та інше домашнє майно розподілено між найближчими родичами. Єпископу львівському за його послуги Олена заповіла французьку карету, виїзд і ридван, "щоб не забував мене у своїх молитвах”. Не надовго пережила Олена Виговська свого чо ловіка і, орієнтовно, в травні чи червні 1664 року померла. Людмила Смоляр 20 “НАШЕ ЖИТТЯ”, КВІТЕНЬ 2000 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
