Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ПОСМЕРТНІ ЗГАДКИ Трагічна смерть Юрія Кузьмича — чоловіка невтомної активістки 78-го Відділу СУА Ксенії Кузьмич, потрясла сто лицю України. Світлої пам’яті Юрій Кузьмич допомагав Україні замінити частину застарілої воєнної індустрії на продуктивнішу систему, яка дала б можливість випускати товари щоденного вжитку. Нагальна смерть спіткала його, коли він був у дорозі і мав намір сісти на потяг до Криму. На авто інженера Кузьмича наїхало авто білоруської родини, два водії також загинули у катастрофі. Юрія Кузьмича ми могли б легко вважати дійсним чле ном Союзу Українок Америки. Він завжди активно допо магав нам у праці та сприяв розвиткові Українського Музею в Нью-Йорку. Ми гостро відчуватимемо його відсутність. Загинув неподалік чумацького степу в околицях, котри ми мандрували запорожці до останньої січі. Душа його, мабуть, злилася з душами його козацьких предків, щоб дальше освічувати переповнене зорями степове небо України. За своє життя, так раптово перерване, Юрій Кузьмич зміг внести великий вклад у розбудову України, тож усві домлення цього, нехай допоможе сім’ї та близьким змири тися з втратою такої молодої, життєрадісної, працьовитої та люблячої людини. Прийми Ксеню, вислови нашого співчуття у ці хвилини невгамовного болю. Хом’як 19 вересня відійшла на вічний спочинок Софія Хамуляк, з дому Войнаровська, довголітня членка і колишня голова 51-го Відділу СУА у Мілвокі. Народилася сл. п. Софія 1921 року в с. Семушова на Лемківщині. Там же вийшла заміж за Василя Хамуляка й за німецької окупації молоде подружжя було вивезене на роботу до Німеччини. Після років поневіряння родина Хамуляків осіла у Міл вокі, Віс., де сл. п. Софія одразу активно включається у церковне та громадське життя української громади. Особ ливо віддає вона свій труд для місцевого відділу Союзу Українок Америки. Нижче подаємо прощальне слово від СУА, виголошене членкою управи Марією Пискір над домовиною Софії. 36 ’’НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛЮТИЙ 1998 Опечалена родино, жалібна громадо! Наші зустрічі у цьому приміщенні завжди сповиті смут ком, бо прощаємо на вічний спочинок когось, з ким в’яза лося життя нашої спільноти. До людей, що залишили за собою великий дорібок не майна, а праці в громадському і церковному житті, належала покійна Софія. Господь подарував їй серце, сповнене любов’ю до людей. Та любов, щирість і теплота проявлялися у неї на кожному кроці і спонукали її робити добрі діла. Тому не дивно, що сл. п. Софія була не тільки доброю матір’ю і жінкою, але була такою ж активною і в громадському житті: перш усього —церковному, відтак — жіночих та мо лодечих організаціях. Вона спішила з поміччю усюди, де не доставало рук до праці, тому що не мала серця відмо витися, там, де інші відмовлялись. Я пізнала Софію найбільше у спільній праці в Союзі Українок Америки. Від союзянок висловлюю глибоке спів чуття донькам, синам та всій її родині. У Союзі Українок Америки Софія працювала майже від самого початку його заснування в Мілвокі. Займала різні пости: голови, заступ ниці голови, скарбнички, господарської. Усе, до чого бра лася, виконувала сумлінно і не чекала на похвали. Любила читати пресу, щоби знати, що діялося у світі, в українському житті. Вона не тільки працею допомагала. З важко зароб леного гроша завжди жертвувала частку на добродійні цілі. Любила свою родину, громаду і свій знедолений народ. Все життя віддавала їм свій труд, своє серце і любов. І ще віддавала їм свою пісню, яку палко любила. Нею вона щиро славила Бога, Україну, славила життя. Хай же пам’ять про неї залишиться піснею в наших серцях. Вічна їй пам’ять! Марія Пискір Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top