Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Та не буде так без краю! В чужині вже виростає молодий, завзятий лицар: меч блиску чий, серце з криці. Прийде він колись в печеру, розрубає з льоду двері, прожене грізні морози. Сніг розтане в теплі сльози. І усміхнена, весела, встане княжна із постелі. Срібним сміхом засмі ється, в гаю хор пташок озветься. Вийде, стане на порозі. Потечуть свобідно ріки. Буде там весна навіки!.. Слухали усі цікаво. Білі, чорні, кучеряві при- задумались голівки. Вийдуть чемно із домівки, а в серцях весняні мрії, хоч і вітер снігом віє! КАТЕРИНА ПЕРЕЛІСНА МОЯ ЗНАЙОМА Бігла я у школу шпарко По іскристому сніжку і натрапила я в парку На пригоду ось яку: Щось в очах немов мигнуло! Я здригнулась: Що це? Ай! З гілки вивірка стрибнула І гукнула: — Постривай! — Знаю, ти ідеш у школу... Може в тебе є горіх? Не прохала б я ніколи, Так усе завіяв сніг! — Лапки склала, мов торбинку Простягнула, підняла... Навіть тістечка частинку Я звіряткові дала. Ой, люблю я частувати Цю товаришку мою! Ми весною пустувати Будем разом у гаю. КАТЕРИНА ПЕРЕЛІСНА МОРОЗ Дід Мороз засніжений, Руки крижані, У віконце стукає: — Відчиніть мені! Та пустіть погрітися, Хоч біля дверей... Бачу, вам там весело! Скільки тут дітей! Ех, якби на вулиці Я їх запопав! Ніжки поморозив би, Щічки пощипав! А то, бач, за стінами У теплі сидять, І пороздягалися, Та ще й цвірінчать! Малюнок Ірини Заруби ’’НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛЮТИЙ 1998 35
Page load link
Go to Top