Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Та не буде так без краю! В чужині вже виростає молодий, завзятий лицар: меч блиску чий, серце з криці. Прийде він колись в печеру, розрубає з льоду двері, прожене грізні морози. Сніг розтане в теплі сльози. І усміхнена, весела, встане княжна із постелі. Срібним сміхом засмі ється, в гаю хор пташок озветься. Вийде, стане на порозі. Потечуть свобідно ріки. Буде там весна навіки!.. Слухали усі цікаво. Білі, чорні, кучеряві при- задумались голівки. Вийдуть чемно із домівки, а в серцях весняні мрії, хоч і вітер снігом віє! КАТЕРИНА ПЕРЕЛІСНА МОЯ ЗНАЙОМА Бігла я у школу шпарко По іскристому сніжку і натрапила я в парку На пригоду ось яку: Щось в очах немов мигнуло! Я здригнулась: Що це? Ай! З гілки вивірка стрибнула І гукнула: — Постривай! — Знаю, ти ідеш у школу... Може в тебе є горіх? Не прохала б я ніколи, Так усе завіяв сніг! — Лапки склала, мов торбинку Простягнула, підняла... Навіть тістечка частинку Я звіряткові дала. Ой, люблю я частувати Цю товаришку мою! Ми весною пустувати Будем разом у гаю. КАТЕРИНА ПЕРЕЛІСНА МОРОЗ Дід Мороз засніжений, Руки крижані, У віконце стукає: — Відчиніть мені! Та пустіть погрітися, Хоч біля дверей... Бачу, вам там весело! Скільки тут дітей! Ех, якби на вулиці Я їх запопав! Ніжки поморозив би, Щічки пощипав! А то, бач, за стінами У теплі сидять, І пороздягалися, Та ще й цвірінчать! Малюнок Ірини Заруби ’’НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛЮТИЙ 1998 35
Page load link
Go to Top