Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
МАМО, ІДЕ ВЖЕ ЗИМА ’’Мамо, іде вже зима, Снігом травицю вкриває, В гаю пташок вже немає... Мамо, чи кожна пташина В вирій на зиму літає?” В неньки спитала дитина. ”Ні, не кожна”, одказує мати, — "Онде, бачиш, пташина сивенька Скаче швидко отам біля хати, — Ще зосталась пташина маленька”. ”Чом же вона не втіка? Нащо морозу чека?” — ”Не боїться морозу вона. Не покине країни рідної, Не боїться зими навісної. Жде, що знову прилине весна”. ’’Мамо, ті сиві пташки Сміливі, напевне, ще й дуже, Чи то безпечні такі, — Чуєш, цвірінькають так, Мов їм про зиму байдуже! Бач — розспівалися як!” ЛЕСЯ УКРАЇНКА ”Не байдуже тій пташці, мій синку, Мусить пташка малесенька дбати, Де б водиці дістати краплинку, Де б під снігом поживку шукати”. "Нащо ж співає? Чудна! Краще шукала-б зерна!” ’’Спів пташині потіха одна, — Хоч голодна, співа веселенько, Розважає пташине серденько, Жде, що знову прилине весна”. ЗИМОВА КАЗКА ЛЕСЯ ХРАПЛИВА Віє вулицями вітер. В парку гне безсилі віти. День, короткий, зимний, гасне. А в домівці тепло, ясно. Лиш загляньте до домівки! Там голівка край голівки, сіли діти всі на лаві: білі, чорні, кучеряві... У домівці гарно, чисто: хрест, тризуб, ві ночки з листя. І снується казка дивна: ... Спить у скелі десь князівна. Спить і ніч кою й у днину. Біла з інею перина. Ще й накривалом накрита, в квіти зимові розшита. Ліжко з льодових кришталів. А кругом, в великій залі, мерехтливих сто сніжинок. І сніжина пісня лине: — Тихо — цить... — Тихо — цить... — Спи, бо світ увесь вже спить... Попід стіни на сторожі поставало сто мо розів. Гострі списи з льоду куті. Так, що нікому й добутись, щоб князівну розбудити! Якби встала, то на світі засвітило б сонце Боже! І тому стоїть сторожа, що Зима так нака зала: щоб повік князівна спала. Щоб було так зимно в світі, щоб гуляв без краю вітер, щоб було так сумно всюди, мерзли звіри, мерзли люди... 34 ’’НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛЮТИЙ 1998 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
