Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
МАМО, ІДЕ ВЖЕ ЗИМА ’’Мамо, іде вже зима, Снігом травицю вкриває, В гаю пташок вже немає... Мамо, чи кожна пташина В вирій на зиму літає?” В неньки спитала дитина. ”Ні, не кожна”, одказує мати, — "Онде, бачиш, пташина сивенька Скаче швидко отам біля хати, — Ще зосталась пташина маленька”. ”Чом же вона не втіка? Нащо морозу чека?” — ”Не боїться морозу вона. Не покине країни рідної, Не боїться зими навісної. Жде, що знову прилине весна”. ’’Мамо, ті сиві пташки Сміливі, напевне, ще й дуже, Чи то безпечні такі, — Чуєш, цвірінькають так, Мов їм про зиму байдуже! Бач — розспівалися як!” ЛЕСЯ УКРАЇНКА ”Не байдуже тій пташці, мій синку, Мусить пташка малесенька дбати, Де б водиці дістати краплинку, Де б під снігом поживку шукати”. "Нащо ж співає? Чудна! Краще шукала-б зерна!” ’’Спів пташині потіха одна, — Хоч голодна, співа веселенько, Розважає пташине серденько, Жде, що знову прилине весна”. ЗИМОВА КАЗКА ЛЕСЯ ХРАПЛИВА Віє вулицями вітер. В парку гне безсилі віти. День, короткий, зимний, гасне. А в домівці тепло, ясно. Лиш загляньте до домівки! Там голівка край голівки, сіли діти всі на лаві: білі, чорні, кучеряві... У домівці гарно, чисто: хрест, тризуб, ві ночки з листя. І снується казка дивна: ... Спить у скелі десь князівна. Спить і ніч кою й у днину. Біла з інею перина. Ще й накривалом накрита, в квіти зимові розшита. Ліжко з льодових кришталів. А кругом, в великій залі, мерехтливих сто сніжинок. І сніжина пісня лине: — Тихо — цить... — Тихо — цить... — Спи, бо світ увесь вже спить... Попід стіни на сторожі поставало сто мо розів. Гострі списи з льоду куті. Так, що нікому й добутись, щоб князівну розбудити! Якби встала, то на світі засвітило б сонце Боже! І тому стоїть сторожа, що Зима так нака зала: щоб повік князівна спала. Щоб було так зимно в світі, щоб гуляв без краю вітер, щоб було так сумно всюди, мерзли звіри, мерзли люди... 34 ’’НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛЮТИЙ 1998 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
