Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
спортивну телевізійну програму! Це був чарівний кон церт. Досі з України не приїжджав подібний ансамбль, їхні танці вищої кляси — барвисті, вишукані, не думали, що одяг сільських людей може бути таким вишуканим”. На прощання нам влаштували бенкет, на якому мер міста Ганноверу сказав: ”Ви своїми виступами робите більше, ніж ваші дипломати. До цієї пори ми знали, що ви Росія, а не Україна. Тепер ми бачимо, що ваша культура зовсім інша. Ваше мистецтво прекрасне і нам було приємно це бачити й чути”. Богдана Демків — одержима творчим горінням особистість. Крім щоденної праці з своїм танцювальним ансамблем, вона продовжує копітку, дослідницьку роботу, як етнограф. Саме тепер готує до друку книжку ’’Символи покутського весілля”. Читає лекції та про водить практичні семінари, як в Україні, так і за її межами — в Чехії, Польщі, Румунії. На калиноньці дві ягідоньці, Казавєсь мені, кленовий листочку, Що не меш опадати. Казавєсь мені, мій рідний дєдику, Що не меш мене віддавати. А тепер віддаєш і сам не знаєш, Чи долю ми вгадаєш. Я тобі даю, що дома маю, За долю не вгадаю, Я, синку, не Бог — долечку вибирати. Якусь заслужила, якусь заробила, Таку будеш мати. З цими словами, мудрими словами весільної пісні, Богдана Демків звертається до молоді, на яку покладає всі свої надії. 1. Василь Симчич — драматичний актор, відомий також як кіноактор, що створив незабутні образи своїх героїв у фільмах ’’Захар Беркут” та ’’Білий птах з чорною ознакою”. 2. Ненці (або хасова) — корінне населення, яке живе в Ненецькому окрузі Архангельської обл., а також у Тю менській обл., Красноярському краї та інших північних районах Росії. Належить до північно-самодійських народів. 3. Оскар Кольберґ— польський фолкльорист, етнограф і композитор. З 55 томів його фолкльорно-етнографічних праць, одинадцять присвячено пісенній творчості, етногра фії, хореографії Покуття, Волині та інших областей Західної України. УЛЯНА ЛЮБОВИЧ ДИМ ’’Контору” на літо перенесли. Тепер з її вікна можу бачити поміж ’’розвалюшками” хату, у якій живемо. ’’Розвалюшки” це руїни хат, покинутих госпо дарями. їх розмили дощі, сніги, розкришили морози. Одну ’’розвалюшку” хтось направив, покрив зверху лозинним хворостом, вимазав глиною і жив там. З черги і він її покинув, а ми тут зимували. В прогалинах поміж ’’розвалюшками” можу ба чити вхід до хати. В хаті мама. Всю зиму хворіла, лежала. Тепер встає, а коли тепло, а ще не ллється жар з неба, я можу бачити, як вона виходить перед хату, виносить стілець і сидить на ньому у затінку. Все щось робить. Стараюся відгадати що. Ось меле на млинку від кави пшеницю на кашу, а тепер латає одежу, часом щось мовби книжка в неї на колінах. Біля мами чорна крапка — це собачка. Попередні господарі взяли її з собою, але вона повернулася до хати. Мама каже, що поганішої собачки ніколи не бачила. Низька, кривонога і хвіст немовби не на своєму місці. Невелика заслуга любити гарну, расову собачку. Мама цю любить. Вона мамі товаришить, сторожить, уже здалеку дзявкотить, коли хтось набли жається. Сонце підноситься на полудень. Мами перед хатою нема. Над плоским дахом дрижить розігріте повітря, а з димаря виходить легка смужка, слід диму. Ми дітьми рисували хату: прямокутник, у ньому два менші, перетяті хрестами, це вікна, мовби очі, посередині третій прямокутник — двері. Від них інколи веде крута стежка кудись, це воля, з хати можна вийти. Прямокутник хати завершений дахом і комином. З нього дим, кучеряво, прямо в небо, або весело, з фантазією, у бік. Цей дим — знак життя в хаті. Це радісний дим, який рисують діти над хатою. Цей дим над хатою серед ’’розвалюшок” я не- навижу. Бо я знаю, мовби бачу. В отворі пекарської ’’руської” печі стоїть залізний триніжок, а на ньому посудина. Під триніжком — трохи бадилля і кизяк. ’’НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛЮТИЙ 1998 13
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
