Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Танець "Поважних гостей” із "Покутського весілля”. Dance of the “Important Guests”. сцени вечорниць, де співають і танцюють жінки й чоловіки, яким далеко за шістдесят. Але ж нам відомо, що на вечорницях збиралася молодь. У непідготовленої авдиторії такі виступи викликають посмішку. Богдана Демків не схвалює цієї практики, вона вважає, що в організаторів подібних концертів бракує такту щодо цих поважних сільських людей. Так, у них треба вчитися, але для цього краще поїхати в село, щоб відчути природний плин їхнього життя. Богдана Демків за те, щоб нове життя народним танцям і пісням давали молодіжні фолкльорно-етно- графічні ансамблі. Тут вступає в силу також і пізна вальний, виховний момент. Вона за сценічну обробку, за нову інтерпретацію твору. Першими суддями Бог дани Демків є саме ті люди, від яких вона записує танці й пісні. їхня оцінка для неї вирішальна. Наступного року хореографічний ансамбль ’’По куття” разом із своїм засновником і незмінним керів- ником-балетмайстром Богданою Демків святкуватиме своє 25-річчя. Репертуар ансамблю створений виключно на матеріалі покутсько-гуцульського краю. Він налічує 25 танців, крім того розгорнуте сценічне дійство ’’По кутське весілля”, що складається з трьох частин: перша — ’’Плетіння вінка”, ’’Прибирання деревця”, ’’Випікання короваю”, друга — ’’Виряджання княгині до шлюбу”, третя — ’’Прихід князя по княгиню”. Богдані Демків вдалося розкрити все багатство і поетичність цього обряду. Через нього вона зазирнула в душу народу, у витоки образу, в його причини. Перед тим як піти селами по духовний ’’медозбір”, вона ознайомилася з архівними документами, які донесли до нас опис цього обряду чужинецькими мандрівниками триста-чотириста літ тому, перечитала друковані джерела й дослідження відомих дослідників-фолкльористів. Чотири роки збира ла матеріяли — ладкання, весільні пісні, інструментальну музику, одяг. Кожне слово, кожна дія цього величавого обряду сповнені символіки. Вдумаймося лише, який глибокий зміст закладений у словах матері, звернених до майбутньої дружини: Абись була чесна і велична, як Свята Земля. Переможний похід ’’Покуття” почався з серпня 1989 року, коли він став переможцем Міжнародного фести валю хореографічних ансамблів у Греції, на острові Лесбос, де зібралися народні танцівники з 38 країн світу. Там на нього чекала Велика Золота медаля і нагорода ’’Дискобол”. Під враженням побаченого і почутого, через рік (1990) греки знову запрошують коломиян і знову тріюмфальна перемога. Відтоді ан самбль побував у багатьох країнах світу (Румунія, Польща, Австрія, Німеччина, Америка) і всюди перед ним падали мури підозри й недовіри і, переможені силою неповторної краси, міста підносили йому ключі від своїх сердець. Розповідає Богдана Демків: ”У 1993 році, після перемоги на фестивалі у Прамі (Австрія), нас, як один з кращих ансамблів після закінчення фестивалю запро сили на три дні до Відня, де ми дали п’ять концертів. Успіх був надзвичайний. Один з концертів відбувся в Міжнародному університеті. Танцями і піснями, худож нім читанням, яке прекрасно виконала сама перекла дачка, ми зробили добру агітацію серед студентів, які після нашого виступу почали записуватися на україн ський факультет, який тільки-но почав створюватися. До того був тільки російський. 1994 року були запрошені до Ганноверу, Нижня Саксонія, де виступали десять днів у місті та його провінціях. Цю подорож фінансу вали, зацікавлені українською культурою, німці. Висту пали на сценах театрів. І знову Грандіозний успіх. Перед кожним виходом ансамблю я виступала, розказуючи про культуру нашого краю, про одяг, музику і танець. За тлумача був німець, який знав російську мову та за 10 днів знайомства з нами став говорити по-українськи. Вони дивом дивувалися з наших костюмів (їх було тринадцять), танців і музики. У пресі появилися прек расні відгуки, один з них: ’’Нам шкода тих, які про міняли прекрасний концерт мистців з України на 12 ’’НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛЮТИЙ 1998 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top