Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Танець "Поважних гостей” із "Покутського весілля”. Dance of the “Important Guests”. сцени вечорниць, де співають і танцюють жінки й чоловіки, яким далеко за шістдесят. Але ж нам відомо, що на вечорницях збиралася молодь. У непідготовленої авдиторії такі виступи викликають посмішку. Богдана Демків не схвалює цієї практики, вона вважає, що в організаторів подібних концертів бракує такту щодо цих поважних сільських людей. Так, у них треба вчитися, але для цього краще поїхати в село, щоб відчути природний плин їхнього життя. Богдана Демків за те, щоб нове життя народним танцям і пісням давали молодіжні фолкльорно-етно- графічні ансамблі. Тут вступає в силу також і пізна вальний, виховний момент. Вона за сценічну обробку, за нову інтерпретацію твору. Першими суддями Бог дани Демків є саме ті люди, від яких вона записує танці й пісні. їхня оцінка для неї вирішальна. Наступного року хореографічний ансамбль ’’По куття” разом із своїм засновником і незмінним керів- ником-балетмайстром Богданою Демків святкуватиме своє 25-річчя. Репертуар ансамблю створений виключно на матеріалі покутсько-гуцульського краю. Він налічує 25 танців, крім того розгорнуте сценічне дійство ’’По кутське весілля”, що складається з трьох частин: перша — ’’Плетіння вінка”, ’’Прибирання деревця”, ’’Випікання короваю”, друга — ’’Виряджання княгині до шлюбу”, третя — ’’Прихід князя по княгиню”. Богдані Демків вдалося розкрити все багатство і поетичність цього обряду. Через нього вона зазирнула в душу народу, у витоки образу, в його причини. Перед тим як піти селами по духовний ’’медозбір”, вона ознайомилася з архівними документами, які донесли до нас опис цього обряду чужинецькими мандрівниками триста-чотириста літ тому, перечитала друковані джерела й дослідження відомих дослідників-фолкльористів. Чотири роки збира ла матеріяли — ладкання, весільні пісні, інструментальну музику, одяг. Кожне слово, кожна дія цього величавого обряду сповнені символіки. Вдумаймося лише, який глибокий зміст закладений у словах матері, звернених до майбутньої дружини: Абись була чесна і велична, як Свята Земля. Переможний похід ’’Покуття” почався з серпня 1989 року, коли він став переможцем Міжнародного фести валю хореографічних ансамблів у Греції, на острові Лесбос, де зібралися народні танцівники з 38 країн світу. Там на нього чекала Велика Золота медаля і нагорода ’’Дискобол”. Під враженням побаченого і почутого, через рік (1990) греки знову запрошують коломиян і знову тріюмфальна перемога. Відтоді ан самбль побував у багатьох країнах світу (Румунія, Польща, Австрія, Німеччина, Америка) і всюди перед ним падали мури підозри й недовіри і, переможені силою неповторної краси, міста підносили йому ключі від своїх сердець. Розповідає Богдана Демків: ”У 1993 році, після перемоги на фестивалі у Прамі (Австрія), нас, як один з кращих ансамблів після закінчення фестивалю запро сили на три дні до Відня, де ми дали п’ять концертів. Успіх був надзвичайний. Один з концертів відбувся в Міжнародному університеті. Танцями і піснями, худож нім читанням, яке прекрасно виконала сама перекла дачка, ми зробили добру агітацію серед студентів, які після нашого виступу почали записуватися на україн ський факультет, який тільки-но почав створюватися. До того був тільки російський. 1994 року були запрошені до Ганноверу, Нижня Саксонія, де виступали десять днів у місті та його провінціях. Цю подорож фінансу вали, зацікавлені українською культурою, німці. Висту пали на сценах театрів. І знову Грандіозний успіх. Перед кожним виходом ансамблю я виступала, розказуючи про культуру нашого краю, про одяг, музику і танець. За тлумача був німець, який знав російську мову та за 10 днів знайомства з нами став говорити по-українськи. Вони дивом дивувалися з наших костюмів (їх було тринадцять), танців і музики. У пресі появилися прек расні відгуки, один з них: ’’Нам шкода тих, які про міняли прекрасний концерт мистців з України на 12 ’’НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛЮТИЙ 1998 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top