Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
проблем освіти, с о ц іа л ь н о г о забезпечення, здоров’я жінок та дітей, статусу жінок під час реформ, на сильства проти жінок, розповсюдження порнографії через Інтернет, сексуальної експлуатації дітей, жі ночої неоплачуваної праці, а також проблем мігрантів, інвалідів, людей похилого віку— всього було прого- лосовано 27 резолюцій, поданих як національними радами, так і постійними комісіями МРЖ. Кульмінаційним моментом для нас — жінок з України та українок зі Сполучених Штатів Америки — було голосування рекомендацій, бо першою серед чотирьох запропонованих до уваги делегаток реко мендацій стояла та, де йшлося про допомогу дітям Чорнобиля, — вона була підготовлена й подана На ціональною Радою Жінок Канади. Після короткої презентації першою виступила на підтримку реко мендації Ірина Куровицька, заступниця голови Союзу Українок Америки, з рамени Національної Ради Жінок США. За нею, в порядку винятку, слово отримала доктор Людмила Порохняк-Гановська, з України, фахівець з питань радіяційного захисту. В результаті цих спільних зусиль, рекомендація, яка спершу зву чала досить неконкретно, отримала більш чіткий зміст і розуміння, а тому була одностайно прого- лосована представниками всіх країн. Хоча я чула скарги на те, що одноденний семінар на тему "Збільшення можливостей жінок через вико ристання нових технологій та комунікацій” занадто втрутився в робочий плин конференції, як на мене, це був один з найцікавіших заходів всієї конференції. Річ у тім, що в Києві організація Жінки в ЗМІ за підтримки ПРООН та Ради Европи вже провели кіль ка семінарів, що знайомили журналістів, в більшості жінок, з найсучаснішими засобами зв’язку, зокрема з Інтернетом. Створений організацією ресурсний центр плянує регулярно надавати жінкам доступ до елек тронної пошти та інформаційних мереж. Список жі ночих електронних мереж на посібник для знайомст ва початківців з азами спілкування з комп’ютером, що поширювалися на семінарі, стане в неабиякій пригоді для продовження нашої роботи. Атмосфера на конференції була дуже приязна й доброзичлива, зокрема до нас, ’’неофітів”. Коли я прийшла на робоче засідання постійного комітету з проблем мас-медіа, Лоіс Гейнсворс з Великобританії, голова цього комітету, першою надала мені слово, пояснивши присутнім: ’’Представниця України при везла зі собою багато інформацій, тож їй, мабуть, є що нам розповісти”. Таким чином, з ранґу спостері гача можна було природньо і невимушено стати актив ним учасником творчого процесу. Дуже допомагала й спрямовуюча підтримка менторів із Союзу Українок Америки, зокрема Ірини Куровицької, у якої за пле чима великий досвід роботи і як недавньої Прези- дентки Національної Ради Жінок Америки і постій ного представника МРЖ до ООН. Завжди корисними були підтримка голови Союзу Українок Америки Анни Кравчук і Марії Томоруґ, також із СУА. Міжнародне українське ’’сестринство” зміцню валося й під час невеликої вечірки у нашій готельній кімнаті, де одного разу зібралися всі присутні на конференції українки — зі Сполучених Штатів Аме рики, Канади та України. Наші спільні турботи ми мали нагоду обговорити й на офіційній зустрічі в посольстві України в Канаді, де всіх українок приймав заступник посла Василь Корзаченко. Розповідь про 28 конференцію МРЖ була би не повною без згадки про захоплюючі с о ц іа л ь н і п о д і ї , організовані Канадською Радою: круїз по річці Оттаві, зустріч в Музеї цивілізації, прийняття в резиденції Генерал-губернатора Канади та його дружини. Під час таких невимушених спілкувань якраз і зав’язу ються найцікавіші розмови, виникають нові знайом ства, більш зрозумілою стає культура інших народів, особливості, звичаї. Як от під час домашньої гостини в колі університетських жінок Оттави, де мені випало провести один із вечорів конференції. ’’Скільки членів у вашій українській делегації?”, запитували мене не один раз то одні, то інші жінки протягом конференції. — ”Ми ще, на жаль, не є офі ційною делегацією”, доводилося відповідати на це. Сама ж у цей час я думала про те, як поволі відбу вається в Україні процес зміцнення жіночого руху та його консолідації. Зрозуміти неважко: протягом багатолітнього пану вання тоталітарного режиму можливим було існу вання лише однієї державної жіночої організації, так само, як єдиної молодіжної, єдиної профспілкової і тому подібне. Нині жіночі організації, що десятками розквітли за роки побудови в Україні громадського суспільства, ще тішаться своєю незалежністю, своєю унікальністю, а тому побоюються будь-якої надбу дови й обережно ставляться до формального об’єд нання в ’’парасолькову” організацію. Крім того постає питання особистої конкуренції лідерів трьох найма- совіших та найвпливовіших жіночих організацій в Україні, якими є Спілка жінок України, Союз Українок та Жіноча Громада. Але щоб там не казали скептики, та крига все- таки скресла. Постійна консультативна нарада жі ночих організацій в Україні, ініційована післяпекін- ською конференцією минулого літа, вже діє. Наступ ним логічним кроком буде створення та реєстрація Національної Ради Жінок України, а згодом її вступ до Міжнародної Ради, можливо вже на наступній конференції, яка плянується в столиці Фінляндії за три роки. До речі, 28 конференція МРЖ одноголосно прий няла до свого складу двох нових членів — націо нальні ради жінок Росії та Сінгапуру. ”У Гельсінкі й ми будемо прийняті”, — впевнено обіцяла в Оттаві Марія Драч.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
