Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2025
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
9 лютого цього року, після важкої і тривалої недуги, на 50-му році життя відійшла у вічність довголітня членка і колишня голова 108-го Відділу СУА у Нью-Гейвені, Ольга Наборська. Надзвичайно діяльна, як в україн ській громаді так і в американському суспільстві, жертвенно працювала, бо- рючися з невиліковною хворобою. Народилася Ольга 26 червня 1946 року в Німеччині у родині Василя і Євгенії Ложницьких. В Америці, після закінчення школи, вийшла заміж за Іва на Наборського і стала матір’ю трьох синів — Андрія, Данила та Стефана. Закінчила Стейтовий Коледж Півден ного Коннектікат зі ступенем маґістра і з вісімдесятих років працювала в шкільництві. Надзвичайно любила народні танці і була членкою та директоркою танцю вальної групи "Веселка”, котрій прис вячувала багато часу, організовуючи концерти на добродійні цілі. Оля вчилася^у Рідній Школі, була членкою СУМ-у, належала до Сестриць та осередку ’’Спадщина” при церкві св. Михаїла. Останні роки працювала добро вольцем організацій поборювання не дуги рака та отримала нагороду від Губернатора стейту Коннектікат за осо бисту відвагу в боротьбі за здоров’я і життя людей. За своє, порівняно ко ротке життя, Ольга Наборська зробила багато добра відданою працею для своєї громади, тому не дивно, що на Панахиді та на похоронах, крім опе чаленої родинй, прощало її багато при ятелів та знайомих з різних організацій. Надія Троян, пресова референтка. ПОСМЕРТНІ ЗГАДКИ У соняшний, погідний лютневий день членки 63-го Відділу СУА відпро вадили на вічний спочинок свою довго літню членку і колишню голову Відділу Марію Зубаль. Хоч покійна Марія вже від деякого часу нездужала, все ж таки смерть прийшла насподівано, і раптово на 84-му році перервала нитку її тру долюбивого життя. Ще годину перед смертю розмовляла зі своєю братовою, Олею Гриньків. Але коли Оля зателе фонувала через годину, щоби нагадати про українську радіопередачу — відпо віді вже не було... Марія вибралася 5 лютого ц. р. у далеку дорогу, туди, де немає ні болю, ні страждань, а радість безконечна. Марія Зубаль, з дому Гриньків, на родилася у Підволочиську на золотому Поділлі. Середню освіту отримала в гімназії ’’Рідної школи” в Станиславові (тепер Івано-Франківськ). Після матури залишилася на Станиславівщині, де про водила дитячі садки і курси куховар ства по навколишніх селах. Була тоді пластункою, членкою драматичного гуртка і співала в хорі "Боян”. Там же вступила в ряди Союзу Українок і була учасницею Українського Жіночого Кон гресу в Станиславові у 1934 році. Після одруження зі Степаном Зу- балем молоде подружжя оселилося в селі Пасічна, де прийшли на світ їхні два сини — Орест і Ігор. У 1944 році, вони, як і ми всі, муріли втікати від совєтської навали і опинилися на За ході. У 1948 році родина Зубалів пере їхала до Америки. Спочатку жили в Огайо, де Марія Зубаль вчила в школі українознавства в Льорейн. У 1980-их pp. переїхали до Дітройту і тут включи лися в суспільну працю. Бл. п. Марія стала членкою СУА —була головою 63-го Відділу, належала до Марійської Дружини, Клюбу Станиславівців, а зго дом і Клюбу Сеньйорів. У 1987 р. помер її вірний друг — чоловік Степан, але Марія не замкнулася в собі, а далі пра цювала на суспільно-громадській ниві. Покійна мала мистецькі здібності і, крім співу і театрального мистецтва, проявила себе в таких ділянках, як роз мальовування кераміки, укладання ґер данів власної композиції, вишивання, і також малювання. По смерті чоловіка замешкала в "Українському Селі”, де належала до гуртка "Червона Калина”, який крім товариських зустрічей цікавився сучас ними проблемами, зокрема в незалеж ній Україні. Марія була дуже жертвен- ною на народні і харитативні цілі, завжди сумлінно виконувала свої обо в’язки, а над усе була зразковою хри стиянкою. Осиротила синів Ореста з дружи ною Сицилією і дітьми Іреною і Сте- фаном та Ігоря, брата Володимира з родиною та двох сестрінків — Михайла і Ярослава Добровольських з дружи нами. Після Панахиди в похоронному за веденні Бугая в Гемтремку прощала покійну Марію від 63-го Відділу СУА Ольга Гищак, а на посмертній тризні від Марійської Дружини — Орися Лон- чина, від ’’Червоної Калини” — Мирося Брездень. Спи спокійно, натруджена "Жнице поденна”. Управа і члейки 63-го Відділу СУА. У червневому числі ц. р. на 36-ій сторінці журналу сталася прикра помилка: фотографія Ліни Дереш поміщена над посмертною згадкою про Галину Салій і навпаки — фотографія Галини Салій — над посмертною згадкою про Ліну Дереш. Просимо ласкаво вибачити. Друкарня. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
