Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Людмила Морозова. Ludmilla Morozova. БОГДАН ТИТЛА ЛЮДМИЛА МОРОЗОВА — ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ 1 березня ц. р. закінчилося життя ще однієї твор чої людини і українська культура діяспори, а в тому й України, зазнала ще однієї непересічної втрати. Нічого не вдіяти, за законами природи гаснуть діячі культури. Щораз менше тих людей, які вже дозрі лими, на вершині своєї творчости залишили батьків щину і подалися за море, де творили в не зовсім сприятливих умовах. Треба визнати, що українські мистці старшого покоління створили значний ми стецький потенціял в умовах чужої для них, хоча дуже привітної, держави. Під тиском тоталітаризму наша культура зазнала великих спотворень. Ізольована від Заходу, Україна була безборонна перед інфільтрацією Північного Сходу, перед його культурною агресією. Її наслідки помітні ще й сьогодні, вже у вільній Україні. Але ця аґресія спонукала українських мистців до посиленої творчости. До таких мистецьких індивідуальностей належала також Людмила Морозова, яка тепер у кращому світі може сказати, що не тратила свого життя намарне. Вона померла,‘але залишилася її творчість... Довгі роки свого життя провела Л. Морозова у Гантері, де стоїть перлина нашої дерев’яної архітек тури і високої вартости іконописання — церква св. Івана Христителя. Своєю погідною вдачею та висо кою товариською культурою Л. Морозова торкну лася життя тієї малої громади у Гантері. Спілкувалася з нею, а в неділі можна було помітити її в куточку церкви, де спокійно молилася. Громада цінувала свою мисткиню. За рік перед її смертю зі своїх скромних можливостей влаштувала Морозовій її 89- ті уродини, а коли громада відчула, що Людмилі вже важко жити самотній та ще й в несприятливих умовах, знайшлися добрі люди, які просили її перебути зиму у їхніх домах. Морозова відмовилася, мабуть тому, що картини, якими були завішані стіни її хати від долівки аж до самої стелі, були її дітьми, а ікона Богоматері — опікункою, з якою вона проводила щодня довшу розмову. Морозова відмовилася навіть від суспільної допомоги, яка їй належала за законом, бо як аристократ духа не бажала бути ні в якій мірі залежною від оточення. Вона піднялася на певний рівень життя власним зусиллям, без допомоги довкіл ля і як справжній мистець-індивідуаліст вірила в себе і свій творчий талант. Народилася Людмила Морозова у Києві 90 років тому. Вчилася у Київському художньому інституті, на відділенні станкового малярства, у майстерні ви датного українського маляра Федора Кричевського. Він, як розповідала мені Морозова, був добрим педа гогом і намагався навчити своїх студентів малярської культури і техніки малювання, а за студентами зали шав право на власну інтерпретацію світу, так як його кожний бачив. У випадку Морозової це йому вдалося блискуче. Закінчивши інститут у 1931 році, Морозова пра цювала в різних ділянках образотворчого мистецтва, таких як портрет, краєвид, натюрморт тощо. В той час створила кілька своїх автопортретів, переважно в капелюсі. З уваги вдало схопленої фізичної та психологічної характеристики, ці портрети можна вважати імпресіоністичною досконалістю. Але най більше привернуло увагу мистецьких кіл Києва її велике полотно (майже 6 на 4 стопи) ’’Полтава” або, як вона часом називала його "Полтавський краєвид”.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
