Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Жюрі фонду імені Лесі та Петра Ковалевих по відомляють, що відміченим рукописом в 1996 році є праця професора Наталі Кононенко " Чому сліпці повинні співати: Аналіз українського лірництва” (Why the Blind Should Sing: A Study of Ukrainian Manstrels). Книжка написана живо, має свої драма тичні сторінки, вказує на обізнання зі світовою літе ратурою про мінстрелів та є на високому науковому рівні. Ціль фонду — сприяти розвиткові знання про Україну та надавати підтримку українській літературі. Наступного року жюрі розглядатиме літературні праці в українській мові. Союз Українок Америки, що відає цим фондом, сердечно дякує членам жюрі цьогорічного скликання — професорові Юрієві Луць кому, д-ру Ларисі Онишкевич, д-ру Марті Цегельській та магістру Юрієві Добчанському — за їхню жертвен- ну працю. Реченець надіслання рукописів прозових літера турних творів на сто або більше сторінок — 1 січня 1998 року. Рукописи просимо посилати на адресу СУА: Ukrainian National Women’s League of America, Inc. 108 Second Avenue New York, NY 10003 МАРТА БОГАЧЕВСЬКА-ХОМЯК ВЕЛИЧАВЕ ПЕРЕПОХОВАННЯ МІЛЕНИ РУДНИЦЬКОЇ УЛЬВОВІ Понад тисячу союзянок з усіх частин України супроводжувала прах Мілени Рудницької на Личаків- ский цвинтар у погідню суботу 18 вересня 1997 року. Похід вулицями Львова простягався від пам’ятника Шашкевичеві, що біля пошти аж до Церкви св. Андрія на Соборній площі напроти Галицького ринку. Сою зянки з Донецька, Кіровограда, Одеси, Івано-Франків ська, Тернополя, як і всіх міст Львівщини, приїхали, щоб величаво провести тлінні останки довголітньої голови Союзу Українок та першої гопови Всесвіт нього Союзу Українок, котра була однією з найбільш заслужених українських політичних діячок у Західній Україні в міжвоєнний період. Серед іншого, вона як член польського парляменту одна із перших нама галась інформувати Західню Европу про голод в Україні. Поховання Мілени Рудницької було неабиякою подією в Україні. Час велелюдних маніфестацій уже давно минув, а тут на перепоховання людини, про котру більшість населення України нічого не знала, зібралась велелюдна, величава та добре зорганізо вана процесія. Впродовж трьох панахид — у домі Збереження пам’ятників історії, у Церкві св. Андрія та на Личаківському цвинтарі — і громадського зіб рання присутні союзянки і жителі Львова зоргані зовано, під співи двох хорів, у супроводі священиків, сестер, представників Міністерства сім’ї та молоді, львівської обласної адміністрації і міста Львова, достойно віддали честь цій представниці україн ського жіноцтва. Львівський Союз Українок, під проводом Зоряни Білик та Ростислави Федак, займався організацією цієї величавої громадської імпрези. Атена Пашко, голова Союзу Українок, та Марта Богачевська-Хомяк, заступниця голови Союзу Українок Америки, про щали Мілену Рудницьку, коли її прах клали в могилу поруч із братом Михайлом. Вдова Михайла Рудниць- кого Людмила дякувала Союзові Українок за зоргані- зування такого величавого та зворушливого пере поховання. Замість квітів на могилу, Союз Українок Америки склав Мілені Рудницькій нев’янучий вінок — фінансу вання її статтей та листування, котрий вийде на по чатку 1998 року під редакцією Марти Богачевської- Хомяк та Ярослава Пеленського у співпраці з Мирос- лавою Дядюк та Андрієм Павлишиним в Інституті історії Львівського університету. Мілена Рудницька була головою Союзу Українок від 1928 по час насильного розпуску організації в 1939 році. Після Другої світової війни вона зактивізу- вала поновне створення Союзу Українок в Західній Европі, але з різних причин не змогла включитися в працю Союзу Українок в Америці. Померла 1978 року в Мюнхені, і там була спочатку похована. її син, історик Іван Лисяк-Рудницький, що помер за два роки до смерти матері, почав працю над виданням її статтей. Листи Мілени Рудницької знайшла Миросла ва Дядюк в Центральному історичному архіві у Льво ві. Видання опрацювала Марта Богачевська-Хомяк, а примітки приготував Андрій Павлишин. НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛИСТОПАД 1997 5 КОНКУРС ФОНДУ їм. ЛЕСІ І ПЕТРА КОВАЛЕВИХ
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
