Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Гощі Острозького повіту вона засновує Михайлів ський монастир, а при ньому школу, котра невдовзі стала відомою як Гощанська колегія, одна з ’’учи лищних колоній” Петра Могили. З метою зміцнення православної віри й поши рення християнського благочестя українки засно вували й підтримували інші монастирі. Це общежи- тельний монастир в с. Загайцях Кременецького по віту, що його заклала й облаштувала Ірина Ярмо- линська (1637 p.), два жіночі монастирі — Преобра- женський та Благовіщенський в с. Сільце Овруцького повіту, засновані Христиною Малинською, уродже ною княжною Вишневецькою. Ці два монастирі вона 1632 р. передала під озверхність ігумені Києво-Пе- черського монастиря Олимпіяді Рогозянці. Християнським благочестям відзначалися двою рідні сестри Петра Могили, дочки Єремії Могили Раїна (Регіна) й Анна, що пов’язали своє життя з Україною і, як і їхній брат Великий Митрополит, вірно служили її інтересам. Раїна Могилянка, одру жена з князем Михайлом Вишневецьким, відома як засновниця православних монастирів на Лівобереж ній Україні — Густинського Прилуцького, Мгарського Лубенського та Ладинського Підгірського. Заклав ці монастирі і був їх наглядачем протягом 15-ти років відомий Ісайя Купинський, що пізніше став митропо литом Київським (1631 p.). Молодша сестра — Анна, одружена зі Станіславом Потоцьким, Краківським воєводою, залишилася православною і від 1630 р. була членом Львівського братства та щедрою його меценаткою. Низку імен славних жінок України можна продов жити в глибину століть і в наступні роки, що прий дуть за національно-культурним Відродженням. Але то вже буде на майбутнє. Отже, на полі української духовности й культур- ности, що було засіяне в часи Відродження, були і зерна, кинуті прекрасними жінками, нашими поперед ницями. Його рясними сходами живилося й збага чувалося нове покоління українців, людей гідних, духовно багатих, національно свідомих, тих, що вивели Україну на шлях визволення й повернули її в стан незалежних держав. 1. Вольїнь. Исторические судьбьі Юго-Западного края. — СПб., 1888; Сказание о Почаевской Успенской Лавре архимандрита Амвросия. Почаев, 1877, с. 16-19. 2. Зизаній Лаврентій. Грамматіка Словенска. — К., 1980, с. 11. 3. Архив ЮЗР, ч. 1, т. 6 — К„ 1883, с. 407. 4. З передмови до ’’Бесід...” 3. Копистенського // Гру- шевський М. Історія української літератури, т. 6, кн. 1. К., 1996. 5. Памятники Киевской Комиссии..., т. 1. — К., 1897, с. 7. 6. Аскоченский В. Киев с древнейшим его училищем — Академией. — К., 1856, с. 44. АННА-ГАЛЯ ГОРБАЧ АЛЛА ГОРСЬКА — ВИЗНАЧНА ПОСТАТЬ РУХУ ШІСТДЕСЯТНИКІВ Під редакцією сина Алли Горської Олеся Зарець- кого та М. Маричевського появилася 1996 р. в Києві багато ілюстрована фотографіями і репродукціями творів відомої мисткині книжка ’’Червона тінь калини: Листи, спогади, статті”. Це є перша спроба познайо мити читача не тільки з непересічною особистістю самої Алли Горської (1929-1970), але також культур но-політичним рухом, що залишив глибокі сліди в мистецтві, літературі, науці та суспільно-політичній думці. Генерації шістдесятників Україна завдячує нову хвилю національного пробудження після років терору і сталінщини та культурне відродження, що захопило широкі кола інтелігенції молодшого тоді покоління. Алла Горська стояла в центрі цього руху, вона була також співтворцем київського ’’Клюбу творчої молоді”, члени якого роз’їжджали по Україні та влаштовували літературні вечори, на яких висту пали молоді поети та відбувалися пристрасні диску сії, в яких йшлося про важливі суспільно-політичні питання. Листи, спогади, документи і статті, поміщені у збірнику, унаочнюють активність художниці, громад ської діячки та правозахисниці Алли Горської, яка була центральною постаттю шістдесятих років. Таєм ниця її трагічної смерти так і залишилася нерозга даною, хоч після розвалу системи були неодноразові спроби відкинути офіційну версію (мовляв, її заманув у Васильків свекор, який її ненавидів, вбив її, а тоді кинувся під поїзд) і домагатися відновлення слідства на підставі таємних, ще не виявлених документів. Немає сумніву, що Алла Горська, ця надзвичайно сильна, багатообдарована жінка, дочка-одиначка зро- сійщеної родини відомого серед номенклятури керів ника фільмової індустрії, зі своїм одвертим повер ненням до українства і підтримуванням руху опору стала сіллю в очах спецслужби, що мала пильнувати курс на тотальну ’’совєтизацію” України. За нею сте жили, нищили її твори, викидали зі Спілки художників тощо. Матеріал, поміщений в книжці, може неповний, але неутаємниченому читачеві у культурно-полі тичних процесах, що відбувалися у другій половині 20-го ст. в Україні вони яскраво і прецікаво висвітлять культурну та суспільно-громадську атмосферу того десятиліття, в якому молода, відважна Генерація інтелігенції столиці України знайшла шлях до власної національної ідентичности. Горська Алла. Червона тінь калини: Листи, спо гади, статті. — Київ, 1996. 239 с. А Г Г 4 ’’НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛИСТОПАД 1997 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
