Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
чоловік Стефан Лозка; відомий педагог, вчений просвіт ник, колишній ректор Львівської братської школи Іван (Йов) Борецький, який став тепер першим ректором Київської школи; архімандрит Києво-Печерської Лаври, фундатор осередку київських вчених та видавців Єлисей Плетенецький. А ще — гетьман Петро Конашевич Са гайдачний, котрий підтримав саму справу створення школи, вписався в Київське братство ”зі всім войськом” і забезпечив йому й школі матеріяльний і політичний захист. Окрім них й багато інших достойних мужів. Таким чином, 15 жовтня 1615 року звершилась істо рична подія — розпочався відлік історії української Альма Матер — осередку вищої освіти, культури, христи- янськго благочестя — Києво-Могилянської академії, котра швидко завоювала визнання й славу у всьому європейському культурному світі, гідно презентувала Україну. Вчинок Гальшки в тому далекому 1615 році, під триманий людьми, що вболівали за долю України, усла вив її ім’я навіки. Пом’янемо ж Гальшку Гулевичівну! НАЦІОНАЛЬНА БІБЛІОТЕКА УКРАЇНИ ІМ. В. І. ВЕРНАДСЬКОГО Бібліотека заснована у 1918 р. як Національна бібліотека української держави. Фундатори Бібліоте ки і, зокрема, В. Вернадський, який очолював Тим часовий комітет для її організації, розробили Статут Бібліотеки, як універсальної книгозбірні, що мала збирати, зберігати і пропагувати серед народу книж кові видання з усіх галузей знань, які вже були і будуть створені всім людством, усіма мовами, в усіх країнах світу. За час свого існування Бібліотека змінила ряд назв (1919 — Всенародна бібліотека України, 1934 — Бібліотека Всеукраїнської Академії наук, 1936 — Бібліотека Академії наук УРСР, 1948 — Державна публічна бібліотека УРСР, 1965 — Центральна науко ва бібліотека АН УРСР, 1988 — присвоєно ім’я В. І. Вернадського). Враховуючи ролю бібліотеки як провідного наукового та культурного центру, її роботу щодо інформаційно-методичного забезпечення науково- дослідних і державних установ та читацьких запитів, особливе значення у збереженні рукописних та друкованих пам’яток культури, Указом Президента України Леоніда Кучми від 5 квітня 1996 року, N 244, Бібліотеці надано статус національної і переймено вано в Національну бібліотеку України ім. В. І. Вернадського (НБУВ). Головними джерелами формування книжкових фондів Бібліотеки стали отримання нею безкоштов ного обов’язкового примірника друку всіх видань в Україні, купівля і дари окремих установ та приватних осіб. В основу фонду Бібліотеки були покладені передані їй великі книжкові зібрання — фундамен тальні бібліотеки Київської духовної академії, Ки ївського університету, Колегії Павла Галагана, Першої Київської гімназії, Ніжинського історико-філологіч- ного ліцею, Києво-Печерської Лаври, Софійського, Видубицького та Пустинно-Миколаївського монасти рів, наукових товариств, навчальних закладів, на ціоналізованих книжкових складів і магазинів. Значну частку формування фондів склали великі приватні колекції, що відрізнялися не лише чисельністю рідкісних та цінних видань, а й системністю та цілеспрямованістю відбору літератури. Серед них — ретельно підібрані колекції з різних галузей знань, що належали видатним ученим — академікам В. Іконникову, М. Петрову, П. Тутковському, професо рам С. Голубєву, Ю. Кулаковському, В. Караваєву, К. Якубовському, письменникові і освітньому діячеві Б. Грінченкові, відомому історикові М. Бантиш-Камен- ському та іншим. Пізніше фонди бібліотеки поповнили цінні книж кові зібрання академіків А. Кримського, Ю. Ліпатова, Ю. Соколова, членів-кореспондентів С. Маслова, П. Попова, письменника Є. Кротевича. Ця традиція постійно підтримується. Роки війни (1941-1945) нанесли Бібліотеці вели чезної шкоди. Незважаючи на те, що основні най цінніші фонди були евакуйовані до Уфи, сотні тисяч книжок, журналів, унікальних рукописних книг і документів, плякатів, газет було знищено, викрадено, вивезено до Німеччини. На жаль, лише частина книжок, вивезених з Києва, була відшукана в різних місцях Німеччини і повернута за належністю. Нині фонди Бібліотеки нараховують 13 мільйонів найрізноманітніших джерел інформації з усіх галузей знань, містять книги, журнали, газети, видання, що продовжуються, карти, ноти, образотворчі матеріяли, рукописи, видання на нетрадиційних носіях інфор мації. Особливо цінними є стародавні пам’ятки сло в’янської писемности, рукописні книги XI-XVI11 ст., архіви, історичні документи, прижиттєві видання видатних діячів української та світової науки, культу ри, мистецтва. Історико-культурну цінність станов лять зібрання книг кирилівського друку, колекції інкунабулів, палеотипів, естампів і репродукцій. Найстарші за віком серед бібліотечних документів — ’’Асірійсько-вавілонські клинописні таблички” (З тисячоліття до Хр.). Унікальну цінність становлять сім аркушів ’’Київських глаголичних листків” — пам’ятка на пергаменті кінця X сторіччя, фрагменти ТЕТЯНА ДОБКО
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
