Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Тарас Шевченко. У Києві. Папір, офорт, 1844. Taras Shevchenko. In Kyiv. Etching. 1844. Перед в’їздом до Кирилівки почали появлятися скульптурні зображення хлопчика-пастушка то одно го, то з дівчинкою-пастушкою і барельєфи на подібну тематику, гармонійно вписуючись в кирилівські крає види з зеленими пагорбами та верболозами. Мимово лі спливали знайомі з дитинства рядки: Мені тринадцятий минало: Я пас ягнята за селом. Це перше незабутньо сильне враження при в’їзді до села Кирилівки. І ось стоїмо на подвір’ї Шевченків, на святому місці, в музеї-заповіднику — самому серці України. На подвір’ї, вірніше на тому місці, де стояла батьків ська хата, височіє ще одна скульптурна фіґурка хлопчика-пастушка. Він оберігає родинне місце, від якого залишилося в музеї тільки млинове колесо з написом — пам’ятний знак про хату. Кирилівську батьківську хату Шевченко увічнить своїм рисунком 1843 року. Пізніше вона згорить від блискавки. На обочині двору, за хлопчиком — макет-будівля цієї хати. Попередній запалився від невідомої іскри. В музеї експонати висвітлюють життя поета та його час. За музеєм — могилка матері Катерини. Вона померла ”ще молодою”, заповідаючи похоро нити її в саду, коло хати, коло дітей. В голові матері — кущ калини, очевидно, посаджений рукою когось із рідних, бо калина, кажуть, не вмирає, а постійно оновлюючись, пускає свіжі паростки від свого ко ріння і живе століттями. Калини повно на подвір’ї Шевченків і в Кирилівці, і в Моринцях. За могилкою, через ярочок — розлогий старий сад і зарослий ставок. Ім’я матері оживатиме в творах Шевченка по стійно: спочатку в ’’Катерині”, написаній у Петербурзі з присвятою В. А. Жуковському, потім у малярських творах, в поезії ”У тієї Катерини...”, створеній на Кос- Аралі. У ’’Москалевій криниці”, написаній в Орській фортеці, поет знову згадає дорогий образ саду з могилкою і дороге ім’я: А в неділю Або в яке свято Бере святий псалтир в руки Та й іде читати У садочок. У садочку Та у холодочку Катерину поховали. Дівчина-пастушка, що стоїть разом з пастушком при дорозі в Кирилівку — то Оксана, перше кохання Шевченка. Поруч з іменем матері він увічнить її на завжди у своїх поезіях. Хата дяка Совгиря, в якій Шевченко вчився грамоти, збереглася до наших днів. Над нею зроблено спеціяльне накриття. У Моринцях дві хати. Одна — діда Якима, ма- Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
