Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Тарас Шевченко. У Києві. Папір, офорт, 1844. Taras Shevchenko. In Kyiv. Etching. 1844. Перед в’їздом до Кирилівки почали появлятися скульптурні зображення хлопчика-пастушка то одно го, то з дівчинкою-пастушкою і барельєфи на подібну тематику, гармонійно вписуючись в кирилівські крає види з зеленими пагорбами та верболозами. Мимово лі спливали знайомі з дитинства рядки: Мені тринадцятий минало: Я пас ягнята за селом. Це перше незабутньо сильне враження при в’їзді до села Кирилівки. І ось стоїмо на подвір’ї Шевченків, на святому місці, в музеї-заповіднику — самому серці України. На подвір’ї, вірніше на тому місці, де стояла батьків ська хата, височіє ще одна скульптурна фіґурка хлопчика-пастушка. Він оберігає родинне місце, від якого залишилося в музеї тільки млинове колесо з написом — пам’ятний знак про хату. Кирилівську батьківську хату Шевченко увічнить своїм рисунком 1843 року. Пізніше вона згорить від блискавки. На обочині двору, за хлопчиком — макет-будівля цієї хати. Попередній запалився від невідомої іскри. В музеї експонати висвітлюють життя поета та його час. За музеєм — могилка матері Катерини. Вона померла ”ще молодою”, заповідаючи похоро нити її в саду, коло хати, коло дітей. В голові матері — кущ калини, очевидно, посаджений рукою когось із рідних, бо калина, кажуть, не вмирає, а постійно оновлюючись, пускає свіжі паростки від свого ко ріння і живе століттями. Калини повно на подвір’ї Шевченків і в Кирилівці, і в Моринцях. За могилкою, через ярочок — розлогий старий сад і зарослий ставок. Ім’я матері оживатиме в творах Шевченка по стійно: спочатку в ’’Катерині”, написаній у Петербурзі з присвятою В. А. Жуковському, потім у малярських творах, в поезії ”У тієї Катерини...”, створеній на Кос- Аралі. У ’’Москалевій криниці”, написаній в Орській фортеці, поет знову згадає дорогий образ саду з могилкою і дороге ім’я: А в неділю Або в яке свято Бере святий псалтир в руки Та й іде читати У садочок. У садочку Та у холодочку Катерину поховали. Дівчина-пастушка, що стоїть разом з пастушком при дорозі в Кирилівку — то Оксана, перше кохання Шевченка. Поруч з іменем матері він увічнить її на завжди у своїх поезіях. Хата дяка Совгиря, в якій Шевченко вчився грамоти, збереглася до наших днів. Над нею зроблено спеціяльне накриття. У Моринцях дві хати. Одна — діда Якима, ма- Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
