Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Життя”, які стали справжнім поштовхом до нового життя в нашій школі. З найбільшим захопленням журнали сприйняли вчителі української мови та літе ратури. Напередодні дня народження Тараса Шев ченка ми склали за поетичними і прозовими творами, що надруковані в журналах, дидактичний театр. А як залюбки деклямують учні вірші зі сторінок рубрики "Нашим дітям”. Багато цікавого для себе відшукали в журналах і вчителі історії. Ми почували себе щасли вими, гордими за всіх українців. Переглядаючи номер за номером, одразу ж склали невеличкий сценарій про творчість поетів-українців. Деякими журналами і книжечками ми поділилися зі своїми колегами з інших шкіл, які дійсно підтримують нас у справі відрод ження української культури. Радо будемо спілкува тися з Вами і надалі. Ваша допомога нам дуже необхідна. І хоча між нами великий океан, ми почу ваємо себе Вашими друзями і співрозмовниками, а головне — співвітчизниками. Низький уклін Вам за збереження українських витоків у Новому Світі. Дай, Боже, Вам здоров’я, творчої наснаги, нових друзів! З щирою подякою за дорученням вчителів середньої школи ч. 2 м. Цюрупинська (Олешки) — Людмила Назаренко”. + * * Директорка суботньої школи в Куритибі (Бра зилія) Євгенія Мазепа пише: ’’Отримали матеріял про Міжнародний конкурс СУА для дітей і молоді на тему ’Природа і ми’. Робимо заходи, щоб наші діти взяли участь”... * * * Голова 93-го Відділу у Гартфорді, Конн. Воло димира Теслюк, вчителька парохіяльної школи, каже, що діти з великим зацікавленням взялися писати про охорону природи. * * * Мелітопіль, Педінститут: ’’Шановна громадо, щи ро Вам вдячні за надіслану літературу. З повагою працівники бібліотеки”. * * * Кам’янець-Подільський, Педінститут:"Щиро дяку ємо за допомогу, нехай Бог Вас береже!”. Листи підібрала О. Тритяк. Продовження із 7 стор. Соломія — Меа обрала стратегію Олександра Македонського, який, перш ніж захопити нову тери торію, знайомився з культурою племен, що її насе ляють, вивчав їхню мову, звичаї, носив їхній одяг. ”В кожній новій країні, — писала Соломія Крушель- ницька, — мінявся ввесь спосіб життя, залежно від звичаїв різних країн, але не вільно було міняти всіх тих правил, яким треба було підпорядкувати свій організм, свою волю і свої особисті прагнення...” А прагнення було єдине: заполонити світ могутньою владою Краси. І тому тактика її була завжди насту пальна. Вона ’’захопила” палаци вінценосних осіб Італії, Португалії, Румунії, Росії. Королі і царі несли їй дари, вони були зачаровані чудом української пісні. ’’Деякі з цих державних мужів, — пише Крушельницька, — навіть не чули про український народ і дивувалися його культурі”, дивувалися українській жінці, яка мала світову славу. Про цю славу очевидці згадують: ’’Елегантна, освічена й приваблива Крушельниць ка вважалася втіленням слов’янської краси, слава про неї йшла по всіх країнах Заходу...”. "Крушельницька була справді дивовижною співач кою, однією з найвидатніших сопрано на оперній сцені світу, обдарована напрочуд красивим, гнучким, широкого діяпазону голосом, винятковим розумом і надзвичайно тонкою душевною організацією". ’’...Її творчість була новаторською... Жінка—Шаля- пін!.. Жінка—Наполеон!..” Та і сама вона, з пієтетом згадуючи своїх творчих союзників, говорила, як полководець: ’’Тосканіні — є найосвіченішим і найвидатнішим диригентом сучас- ности. Я виграла з ним найважчі і найважливіші бойо вища: Ваґнер, Каталані, Ріхард Штраус — ось віхи нашої невтомної праці і наших перемог”. Як мудрий цілеспрямований лідер, вона ніколи не занепадала духом і не втрачала рівноваги. Наче Віла-посестра прагнула перелити власну пристрас но-вулканічну силу і віру у свого ідейного наставника і побратима Михайла Павлика, який часом зіштовхую чись із нерозумними і дріб’язковими амбіціями своїх однодумців, часто впадав у відчай: ”Най Вам, зреш тою, не здається, —пише вона з Міляну, — що так легко зреалізувати ті слова 'мої дні почислені’. — Ой, намучитеся ще доволі в своїй політиці за всіх і за все, та й не раз вам напсує крові руська пасивність, — Ви мусите мати силу!” Блискучі перемоги ніколи не засліплювали голов ної мети її сходження на захмарні висоти мистецтва, крок за кроком вона підносила із забуття славу свого народу, славу своєї України.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
