Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
своїх прав. При своїй ніжності та ліричності вдачі, вміла рішуче боронити своїх поглядів та своєї справи. Українська доля XX століття носила її, разом з родиною, світами. Довелося вже в ранній юності покидати Батьківщину, а за кілька років удруге — і вже назавжди. Омріяний поворот — подорож в Україну в останні роки — так і не міг здійснитися... А все ж дитинство та юність при рідних джерелах залишили незатерті знаки... Німеччина, екзотична Бразилія, хо лодна Канада... Нові мови, нові звичаї, нові шкільні системи та... нові лікарі й лічниці... З усім треба було собі якось порадити — і Ніна це вміла. Куди б не поїхала — шукала краси і зростала красою. Надихали її тугою за великим підхмарні Альпи, по яких мандрувала, незважаючи на недугу, і бразилійські заквітчані пущі, і навіть у перецивілізо- ваній Канаді зуміла знайти зачаровані куточки не торканої Божої природи. Писати й малювати почала змалку, ще зі світу казки. Заглиблення у казковий світ і привело її до творчости цілого життя: літератури та малюнку для дітей. Вона надто добре знала, що саме дитина сприй має найчутливіше, хоч ще ледве свідомо, все гарне й добре, світле й шляхетне, все, що вартісне у житті, навіть для дорослої людини. Це якраз дитина вміє бачити у звичайних, буденних речах зачаровані світи, живу й привітну душу. Коли в Торонто Ніні запропонували стипендію на навчання зоології, вона відповіла: ”Я люблю зо ологію, але я залюблена в малювання”. І продовжу вала дуже сумлінними самостійними студіями науку, розпочату ще в Берхтесґадені, у маестра-чарівника Едварда Козака. Від нього дістала багато, але йшла своїм шляхом. В її зрозумілих для дітей віршах, в її малюнках говорили й сміялися, у близькій дружбі з янголами й зірками, котики (найкращий був той, що у ”На сві танку” молився чемно разом зі своєю дівчинкою). Мали своє, подібне до дитячого, життя ягідки й го рішки, пупляшки на деревах і квіти, а навіть букви та геометричні фігури. Всі говорили, на радість дітям, одноголосно — про доброту Творця та велич творін ня Його. Писала й малювала для старших. Попри численні власні книжечки оформлювала і видання інших авто рів, для дітей та дорослих. Її твори для дорослих, як вірші "Калинова сопілка”, збірка оповідань ’’Веселко вий рушник” були глибоко вдумливі та релігійні. І знаходили читача — головно в старших та самітних. У своїх малюнках виробила собі своєрідний стиль. Вміла перетворювати дійсність так, що під її руками вона ставала світла, добродушна, гармоній на... Це вже була нова епоха в ілюстрації, не лиш дитячій. І були вже в неї навіть послідовники... Належала змолоду до Пласту і все своє життя ідеалізувала й очарівнювала його у своїх творах, головно в довголітній співпраці зі журналиком для пластового новацтва "Готуйсь”. Належала до Об’єднань письменників ’’Слово” та ’’Козуб”, а особливо багато сил та праці вклала в об’єднання Українських Працівників Літератури для Дітей і Молоді. Там категорично обстоювала думку, що дітям треба писати повною, барвистою мовою, незважаючи на обмежене знання в тутешніх, сучасних дітей, бо ’’Інакше — коли ж вони цього навчаться!?” Бог дав Ніні, на її страдницькому шляху, крім небувалого таланту, ще й доброго чоловіка Романа, теж зі Львова. Він жив для неї та її мистецтвом, чував добрим янголом над нею на кожному кроці. А двох дітей, що Ніна привела на світ, кожне із не безпекою для власного життя, зуміла виховати та в дорослому віці підтримувати з ними близькі змістовні зв’язки. Та рік за роком невмолима недуга ставила твор чому духові щораз більші обмеження. Найгірше за- торкнула найбільш необхідні мистцеві — очі й руки. Неможливість творити була найважчою мукою для мисткині. Аж поки прийшло болюче визволення, саме в день святих Віри, Надії й Любови, ЗО вересня, два дні після смерти улюбленої, і теж многострадальної небоги Рути. Останньою радістю для Ніни була тепла вдяч ність сиріток-калік з України, з Коломиї, яких вона обдаровувала своїми книжечками, забавками, цукор- ками... Сьогодні вже не стоять перед нею земні пере шкоди, і звільнений дух може вільно животворити. Спить мирно в чужій землі, недалеко батьків, яким і сама запроектувала була пам’ятник. Але краса й доброта її творів будуть зігрівати серця ще не одного майбутнього покоління україн ської вдячної дітвори. Леся Храплива-Щур. З г л и б о к и м ж а л е м с п р и й н я л и м и в іс т ку п р о від хід у в ічніст ь св. п. Н ін и М у д р и к - М риц, я к а д ов гі р о к и була п о с т ій н и м і ул ю б л е н и м ав т о р ом д и т я ч и х с т о р ін о к н а ш о го ж у р н а л у . С кл ад ає м о н а й щ и р іш і співч ут т я о пе ча л ен ій родині. Головна У пр ав а С о ю з у У к р а їн о к А м е р и ки . Р е д а кц ія ж у р н а л у ’’Н а ш е Ж и т т я ”. 14 ’’НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛИСТОПАД 1995 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
