Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
МАРІЯ ЗУБРИЦЬКА З ВІРОЮ, НАДІЄЮ Й ЛЮБОВ’Ю КРІЗЬ АБСУРДНІ РЕАЛІЇ XX СТОЛІТТЯ РОЗДУМИ НАД ВИДАННЯМ ЧОТИРИРІЧНОЇ ДАВНОСТИ Останні чотири роки невпізнано змінили лице Европи, втягнувши її у вир калейдоскопічних змін з найнеочікуванішими наслідками. Кожний день так насичений подіями, ідо ні політологи, ні соціологи, ні філософи не встигають проаналізувати все те, що відбулося чи збулося, не кажучи вже про прогнозу вання чи передбачування того, що очікує світ на порозі нового XXI століття. Відчуття нестабільности, хисткости свого буття відчувають не тільки жителі колишнього Радянського Союзу, а тепер нових дер жав на його теренах, які ще довго-довго відчува тимуть політично, економічно і культурно весь тягар свого комуністичного минулого. Не тільки багато страждальні Боснія, Хорватія і Чечня, що стали уособленням позірности спокою на європейському континенті, але й громадяни решти країн чи заходу Европи, які делалі частіше можуть почути неофа шистські та неорасистські льозунґи. Так чи інакше, але вся без вийнятку Европа, ще не очищена від своїх найтяжчих гріхів — більшовизму та фашизму, що є явищами наскрізь європейського походження, знову стала перед дилемою: як зберегти універсальні моральні принципи в несприятливих умовах полі тичних, с о ц іа л ь н и х та національних конфліктів, тобто як вберегти своє християнське обличчя в тих межо вих ситуаціях, які відкривають безодню падіння людського духу? В контексті цього питання книжка “Morality and Reality. Times and Life of Andrej Szep- tytskyj”, видана у 1990 році Канадським Інститутом Українознавчих Студій (КІУС), стане цінною зна хідкою для кожного, кому не байдуже сьогодення і майбутнє людини. Ті роздуми над названим виданням важко окрес лити дефініцією рецензії, не тільки з огляду спізні- пости в часі, але й з огляду структури книжки, яка є колективним збірником. Спізнілість на те цінне і над звичайно потрібне видання зумовлена рядом причин, так чи інакше пов’язаних з колапсом колишнього СРСР і тяглістю процесів унормування політичного, культурного і релігійного життя на Україні. Та є речі, проблеми, події, які носять вічний характер, і які, розмикаючи рамки місця і часу, стають у полі зору не одного покопіння. Є постаті, котрі в час занепаду людського духу, в час сваволі і зла, ставали духов ним орієнтиром, совістю епохи, намагаючись споку тувати грішність світу сього. Саме до таких належав Митрополит Львівський і Галицький Андрей Шеп тицький (1865—1944). ”Я подібний до святого апостола Павла, котрий був євреем для євреїв, греком для греків, і для усіх був усім, щоб спокутувати гріхи усіх”, — ці слова, які освітлюють духовне і життєве кредо Митрополита Шептицького, справедливо можна вважати централь ною ідеєю, що об’єднує різних фахівців різних на ціональностей в їхньому намаганні пояснити фено мен Андрея Шептицького в контексті політичних, культурних та релігійних реалій його доби. Самі назви досліджень, поданих у збірнику, а саме ’’Шеп тицький і український національних рух”, ’’Шептиць кий і екуменізм”, ’’Теологічне мислення Шептиць кого”, ’’Шептицький як меценат культури”, ’’Шептиць кий і євреї”, ’’Шептицький і польське суспільство” тощо, засвідчують про багатовимірність постаті Митрополита як релігійного мислителя і діяча, меце ната національної культури, людини, яка активно жила проблемами і болями свого народу і свого часу. Каталізуюча функція, яку виконував Шептиць кий не тільки в релігійному, але й в суспільно-гро- мадському та культурному житті Галичини досі ще не була представпена так панорамно і на такому ’’НАШЕ Ж ИТТЯ”, ЛИСТОПАД 1995 11 І ось фільм ’’Нелегальні діти Антона Веберна” дістав на кінофестивалі у Берліні ’’спеціяльну наго роду” авторського фільму, як єдиний відзначений жюрі документальний фільм. Два росіяни, Микита Михалков та Віталій Канєвський, від’їхали з нічим... У Монтреалі 8—12 березня м. р. на Фестивалі фільмів про мистецтво фільм Лілі Огієнко дістав нагороду ”3а свободу мистецького вислову”, і врешті (24 бе резня 1994) першу нагороду, ”Ґран прі” дістала наша фільмарка на Фестивалі фільмів про музику у па ризькому Люврі. Директор Лювру Мішель Лякльот вручив Лілі Огієнко особисто не тільки цей приз, але й 50 тисяч франків. Окрилена цими нагородами, наша ’’фільмова зір ка” поїхала в Україну, звідки, мабуть, привезе новий фільм для показу на Заході.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
