Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
до кожного вірша львівських мистців Юрія Коха та Ольги Погрібної-Кох. Назва видання “Spurensuche im Juli” . В тому ж осередку виступав у жовтні того ж року Юрій Андрухович, який читав свою прозу і поезію в німецькому перекладі. Про дальші подібні активності (виступ прозаїка Валерія Шевчука у Ляйпціґу, створення ’’Українсько- німецького товариства культурних зв’язків” у місті Байройті та проведений там ’’український тиждень” з літературним вечором, присвяченим творчості поета Ігоря Калинця, на якому він був присутній і читав дещо зі своїх творів) розкажемо у наступному пові домленні. На кінець хочемо коротко розповісти про враження з німецькомовного літературознавчого збір ника, присвяченого Лесі Українці. Професор Юрій Бойко-Блохин, що проживає у Мюнхені, зорганізував ще 1988 р. наукову конфе ренцію, присвячену аналізі творчости Лесі Українки. Йшлося про висвітлення її творчости в контексті сучасних їй європейських літературних течій. Най кращі доповіді були поглиблені авторами, що допра цювали науковий апарат, і видані 1994 р. в прести- жевому науковому видавництві "Белав” (Boehlau). Співвидавцями фігурують два визначні німецькі сла- вісти-літературознавці, що вже віддавна цікавляться також українською літературою: професори боннсь кого та мюнстерського університетів Ганс Роте та Фрідріх Шольц. У збірнику “Lesja Ukrainka und die europaeische Literatur” поміщено 9 статтей та два переклади драматичних поем (’’Одержима”, ”На полі крови”). Серед авторів — канадієць (Альберт Кіпа), словак (Мікулаш Неверлі), два українці (Б. Бойко- Блохин, І. Качуровський), п’ять німців (Г. Ґлясл, Ф. Шольц, Е. Ведель, Г. Роте та померлий недавно Йо- сеф Ган, його перу належать і переклади). Рецензія на цей науковий збірник появиться в одному з на ступних чисел "Сучасности”. СОФІЯ НАУМОВИЧ ТРИ НАГОРОДИ ЛІЛІ ОГІЄНКО Фільм нашої землячки Лілі Огієнко-Олівєр (по чоловікові французові) "Нелегальні діти Антона Ве- берна” користується великим признанням західніх знавців кіна та музики. Бо перший її фільм, який мали змогу оглядати паризькі українці, про "Греко- католицькі церкви”, якось поза українську громаду не вийшов, хоч мав усі задатки мистецького докумен тального фільму. "Нелегальні діти” — це учні славетного Бориса Лятошинського, що захопилися додекафонічною му зикою Заходу, зокрема А. Веберна, й самі творили свої композиції у тому ж стилі. Це, звичайно, не сподобалося комуністичній владі, яка почала їх су воро контролювати, а згодом і переслідувати. З ві домої трійці цих учнів Лятошинського — Грабовсько- го, Станкевича і Сильвестрова — вона вибрала му зику цього останнього і татарки Софії Ґубайдуліної. "Телерама” (8 і 15 вересня 93) писала про нашу авторку фільму таке: "Ліля Олівєр у розмовах з ними відкопує мистецьку підсвідомість країни, з якої вона походить. Вона показує красу цих двох облич, які поступово позбуваються страху... І як музичні ілю страції — "Про і контра” С. Ґубайдуліної та ’’Меди тації” й ’’Серенада” Сильвестрова, з арією баритона "Мені забрали всю радість життя”. Твори цих учнів Лятошинського виконувала Київська консерваторія з диригентом Андрієм Борейком, а фільмувала Укра їнська кінохроніка у Києві”. Ліля Огієнко-Олівєр. Lilia Ohienko-Oliver. Та найпікантніше в цьому фільмі для нас те, що авторка у розмові з ними на вулицях Києва не тільки показала його красу, але й видобула від них цікаві розповіді про те, як викидали композиторів зі спілки за їхню "хуліганську” музику, як арештували Пара- джанова за його фільми, якими захоплювалася Фран ція, як тодішній міністер культури Радянського Со юзу Катерина Фурцева заборонила дириґувати кон цертом їхньому товаришеві й він покінчив життя самогубством... 10 ’НАШЕ Ж ИТТЯ”, ЛИСТОПАД 1995 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top