Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ватимуть недруги. Так, сумнозвісний. А. Хвиля писав: ’’Від кадета російського до кадета, офарбленого в українську фльору романтичного націоналізму пере шикувався М. Могилянський і озброївся нашим українським часів 19-20 pp. обрізом”. Про Могилян- ського як автора статтей у петербурзькій пресі В. Ленін писав як про ’’присяжного українознавця”. М. Могилянський листувався з М. Коцюбинським, був у дружніх стосунках з відомим українським художни ком М. Жуком, котрий залишив нам у спадщину ціка ві портретні роботи багатьох діячів національної культури. Збереглися і три портрети — Михайла Моги- лянського, його сина Дмитра, відомого у той час поета і журналіста, та дочки Ладі. У 20-ті роки М. Могилянський зблизився з неоклясиками, що дає підстави окремим дослідникам зараховувати його до школи ’’неоклясиків”. Під час літературної дис кусії займає позицію М. Зерова та М. Хвильового у трактуванні Европи як орієнтира для української літератури. Його виступ на дискусії був запальним і гострим — чи не вперше прилюдно заявив про полі тичний момент в остракізмі "неоклясиків”, зокрема М. Зерова. Єднала духовна спорідненість сім’ю Мо- гилянських з ще однією чернігівською родиною — з М. Вороним та його сім’єю, коли поет перебував у Чернігові. Саме в такій атмосфері любови та поваги до національної культури, у вирі суспільно-політич них перипетій формувався світогляд Ладі Могилян- ської, вибруньковувалося художнє мислення поетеси. Елітарне літературне середовище не могло не позна читися на творчості Ладі, яка разом із Марком Антіохом, сином М. Вороного, представляла вже друге покоління української інтелігенції. Отже, той європейський рівень національної культури, до якого стриміли М. Могилянський і М. Вороний, уже не був таким віддаленим для їхніх дітей, котрі не мислили себе як щось окремішнє від Европи і, мабуть, не мали і не відчували потреби переконувати в тому інших. Мабуть, звідси майже повна відсутність державотворчих ідей у поетичному світі Ладі Моги- лянської, зосередженість на проблемі людини, її бутті у світі, ставленні її до світу і світу до неї. Дебютувала Ладя Могилянська поезією ’’Купаль ські трави” у 1923 році в журналі ’’Червоний шлях”: А за рікою вже нас стрічало Привітом місто у злоті бань... Повстаньте, люди, у день Купайли, Прокинься, місто, в піснях повстань! Перша поезія Ладі Могилянської засвідчує про домінанту чуттєвого рівня, ірраціонального начала в її творчості. Характерне для двадцятилітніх (саме в такому віці появилася поетична проба пера у Мо гилянської) романтичне світосприйняття, прагнення нового, не завжди усвідомленого, вступає в конфлікт з дійсністю. Людина шукає виходу поза межі існую чого, даного, і тим самим розширює свою духовну амплітуду, доповнює свою семантику, принаймні, сьогодні ми саме так можемо відчитувати текст поезії "Ніч самогубців”: Гашиш чи опій, шворка чи куля — Всі несемо у житті талісман такий... Що ж нам робити як ми не забули Днів легендарних смішної романтики. Свою інтерпретацію ’’Ночі самогубців” дала укра їнська поетеса Олена Теліга, розглядаючи твір у суспільно-політичному та культурному контексті України 20-их років: ’’Молода поетка Ладя Моги лянська кинула вірш, характерний для української молоді її доби. Москва розуміла, що сотні тисяч українців, зокрема молодь, стужені за романтикою життя, за романтикою своєї нації. І ледве зродиться така романтика, вона їх візьме і відірве від Москви — назавжди” (’’Альманах УНС”, 1987). Варто зауважити, що О. Теліга дуже часто цитувала Ладю Могилянську, а образ випадкового подорожнього з ’’Осінньої поеми” мав визначальний вплив на появу і назву її твору ’’Подорожній”. О. Телігу і Л. Могилянську єднає дух одвічної жіночости, інтуїтивно жіноче розуміння форми поезії, світ дві поетеси сприймають через синтезу бінарних опозицій ’’Чоловік — жінка”. Поль ський літературознавець з діяспори Йосиф Лобо- довський у лондонських ”Wiadomo§ciach” у статті ’’Дві розстріляні поетеси” крім типологічних подіб ностей у творчості Теліги та Могилянської вказує на однаковість трагічних обставин їх загибелі: обидві мали 35 років, коли їх розстріляли за те, що вони були поетами. Ладю Могилянську розстріляли у 1937 році в сталінських таборах, Олена Теліга загинула в Бабиному Яру. Будь-який людиноненависницький режим — чи то сталінізм, чи то фашизм — має тільки одну зброю проти поетичного слова: фізичну смерть. До сьогоднішнього дня залишаються загадко вими причини арешту Ладі Могилянської. Наскрізь аполітична її поезія не давала ніяких підстав для зви нувачень. Якщо брати до уваги постать батька по етеси, Михайла Могилянського, то, мабуть, його легендарна зустріч з Леніном захистила цю складну творчу натуру від репресій, і М. Могилянський — один із небагатьох українських інтелігентів, яких немає в мартирології діячів національної культури. Очевидно, має слушність Й. Лободовський, вка зуючи на той факт, що причиною інкримінації поетесі антирадянської діяльности була публікація нею своїх творів за кордоном — на сторінках львівського "Лі тературно-Наукового Вістника”. Саме в цьому місяч нику Могилянська винесла на суд читача кращі свої поезії. Тут, на сторінках журналу, який переживав другий і останній львівський період у своїй історії, знову перетнулися долі двох представників україн ської публіцистичної думки — Михайла Могилянсько- 6 "НАШЕ ЖИТТЯ”, ЖОВТЕНЬ 1992 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top