Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Вручення вищої Президентської відзнаки Ліні Костенко, якої вона удостоєна в числі перших лавреатів цієї нової нагороди. Фото Володимира Фаліна. Presentation of the highest Presidential citation to Lina Kosten ko. She is one of the first to receive this honor. Photo: Volodymyr Falina. А напередодні свята відбулося урочисте засідан ня Верховної Ради й Уряду України з участю деле гатів і гостей Форуму з 26 країн світу з нагоди пер шої річниці проголошення нашої державної незалеж- ности. З промовою на цьому зібранні, як і при від критті Форуму, виступив Президент України. Він дав аналізу нинішньої складної політичної та економічної ситуації в Україні, окреслив шляхи відродження й розвитку державности, закликав усіх громадян до єднання навколо ідеї незалежности й державотворен ня. Усвідомлення цієї мети має, на думку Президен та, покласти край змаганню між лівими і правими силами за те, ’’хто більший українець”. Адже, захо пившися такою боротьбою, можна ненароком при нести їй в жертву й саму незалежність. На преве ликий жаль, як згодом відзначали це й інші промов ці, між українцями подібне вже не раз водилося. До чого це приводило, ми всі пам’ятаємо. Дуже-дуже хочеться, щоб настав кінець тій добі, коли українці були роз’єднані не лише кордонами, і не тільки міждержавними, але й взаємним незнан ням, підозрами, інспірованими різними силами, за для власної вигоди, ворогуванням. Як конче нам тепер потрібно не лише спілкуватися і пізнавати одні одних, а й разом формувати свої політичні, життєві, культурні дороговкази для створення нового образу України. Власне, усвідомлення конечної необхідности цьо го й було продемонстроване учасниками Форуму, який, всупереч висловлюваним перед його початком побоюванням, не перетворився на політичне видо вище, не сп’янив евфорією святковости голови спів розмовникам. Хоча, по правді сказати, не всім вда лося приборкати власні амбіції, уникнути лямента- цій, навіть деякого позерства й фразерства в демон струванні унікальности й наднезалежности своєї по зиції. Але повернемося на Форум, до проблем, пору шених десятками його промовців, доповідачів, спів доповідачів і просто численних виступаючих поза реґляментом, які за всяку ціну вимолювали собі хоч хвильку на трибуні для ’’вельми важливої заяви”, згодом ніяк не бажаючи її залишати. Три головні теми виокремилися в ході розмови на Форумі: економічного й політичного творення де мократичної соборної української держави; відро дження сили та інтелектуального потенціялу народу нашого; моральне й духовне згуртування українства у важкій щоденній праці задля слави й процвітання України. Практично жоден із учасників розмови не обми нув увагою стану економіки України. Та, можливо, найповніше, хоч і одним словом — ’’кризовий”, оха рактеризував його Президент України. На жаль, уряд і понині не має виваженої, чіткої і аргументованої програми, виходу з цієї критичної ситуації. Багатьох же учасників Форуму кортіло стати пророками, та практично жодному з них не вдалося протиставити емоціям своє чітке бачення нової економічної док трини для України. Розмова у площині політичній, державотворчій виявилася більш конструктивною і творчою. Гадаю, найповніший її виклад було подано у трьох основних доповідях, що, так би мовити, увібрали в себе досвід поколінь і погляд на наші спільні справи й завдання зсередини, із заходу і сходу України. Отже, погляд ізсередини. Його в яскраво пу бліцистичній промові на тему ’’Україна на шляхах державотворення” висвітлив президент Республікан ської асоціяції українознавців Іван Дзюба. Віддавши належне українцям багатьох поколінь, котрі спрямовували свою енергію на підтримку во гню української ідеї заради того, щоб постала Укра їна вільною і незалежною, доповідач зауважив, що нині нам уже не годиться вираховувати, хто більше, хто менше зусиль поклав на терези української долі —це зробить історія. Нинішня ситуація не схиляє до безжурного споглядання, бо час для праці настав. Роботу ж ускладнюють, а часом і унеможливлюють, нескінченні розколи серед демократичних сил, коли не можуть знайти спільної мови навіть ті люди, які створювали і розбудовували Рух, коли нема в цих розколах і чварах раціональної мотивації, коли лю дина не припускає іншої України, ніж та, якої вона хоче. ’’Сьогодні мірилом громадянськости є не патріо тична риторика, не войовничість, не вміння щонай- гостріше висловитися на адресу партократів, а здат ність робити конкретні справи або, принаймні,запропо нувати конструктивну думку для розв’язання тієї або іншої суспільної проблеми, — сказав на закінчення Іван Дзюба. — Ми можемо й повинні сперечатися між собою, не щадячи самолюбства, але забувати всі незгоди й образи, коли треба об’єднатися в дії для 2 ’’НАШЕ ЖИТТЯ”, ЖОВТЕНЬ 1992 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top