Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
тий чи пасивний протест. Рудницька вміло, з гострою сатирою у репліках, боронила учнів та домагалася відкриття замкнених шкіл. Жодна із польок не підтримувала справедливих домагань українців. Найважливішою виявилася діяльність Рудниць- кої на міжнародній арені. Школа жіночих організацій дала своє: українські жіночі організації входили у міжнародні жіночі угруповання, брали участь у кон гресах, писали меморіяли. Рудницька була у вирі цієї діяльности у двадцятих роках, вибір її до сейму підніс міжнародний престиж Союзу Українок. У своїй діяльності за кордоном вона обороняла інтереси України без зайвого патосу, який часто відкидає прихильників замість зближувати їх до української справи. Виходячи з цього, поведінка Рудницької була коректна, навіть тоді, коли польський уряд не давав віз на виїзд за кордон на конгреси. Це видно, на приклад, з відносин з найстаршою міжнародною організацією, Інтернаціональною Радою Жінок, ста тут якої вимагав виключення представниць несамо стійних народів. Така доля спіткала росіян, а за чотири роки — в 1925 р. — українок. Українки, однак, і далі брали участь у праці Ради неформально, як запрошені гості чи члени комісій. Союз Українок був членом Інтернаціональної Ліґи Жінок ”3а мир і рівно правність”, а Мері Шіпшенкс прибула як офіційний гість на з’їзд до Станиславова, частково, завдяки своїй особистій дружбі з Галиною Чикаленко-Келлер. Рудницька брала активну участь в цілому Міжнарод ному феміністичному форумі. Раціональний підхід, базований на добре обґрун тованому матеріялі, надавав інтернаціональним ви ступам Рудницької особливої сили та ефективности. Вона прекрасно розуміла, що її сучасникам-евро- пейцям найбільше імпонують факти, і ними вона оперувала. (На еміґрації, наприклад, вона почала збирати конкретні свідчення окремих осіб про по рушення людських прав у Радянському Союзі — збірний Архіпелаг — в той час, коли Солженіцина щойно заарештували і йому ще не снилося збирання подібних свідчень). Була вона однією з трьох де- леґатів до Ліґи Націй в січні 1931 року і домагалася розгляду справи про порушення Польщею ґарантій меншостей взагалі, а терору пацифікації зокрема. І хоч комісія, яку делеґувала Ліґа (очолював її япон ський делеґат), не надто обвинувачувала Польщу, арґументи Рудницької були настільки сильні, що англійська делеґація запросила її відвідати Лондон і поінформувати нижню палату парляменту (вирішує політику Великобританії) про становище українців у Галичині. Промовляла вона також про становище українців у Королівському інституті закордонних справ перед малою, але впливовою групою людей. Цей виступ зумовив статтю та редакційний коментар у газеті ’’Манчестер Ґардіян”. М. Рудницька виступала також у впливовій Жі ночій Лізі ”3а мир і свободу”. Саме звернення до англійців було неоціненним досягненням Рудницької: вона правильно вирішила, що саме серед англійців знайде зрозуміння щодо становища українців. їздила вона також до Риму, бо Італія була тоді у комісії меншостей Ліґи Націй. Зустріла Муссоліні, але зов сім не захоплювалася ним. Навпаки, повернувшись до Львова, поділилася враженнями на вечорі, що його влаштував Союз Українок і Молода Громада у залі "Бесіди”, і гостро виступала проти зростаючого впливу фашизму. Другою важливою акцією, в якій Рудницька відіграла дуже активну ролю, було намагання звер нути увагу світу на голод в Україні, а якому загинуло більше осіб, ніж нацисти винищили жидів протягом цілої війни. Це була загальна акція, в якій кожний робив що міг. Мілена Рудницька і Зенон Пеленський переконали секретаря Конґресу Народних Меншин, який відбувався у Берні 1933 року, д-ра Евальда Амменде включити справу голоду до програми цього комітету Ліґи Націй. Рудницька висунула справу голоду і перед Міжнародним Червоним Хрестом.13 Вона була також делеґаткою на спеціяльній міжна родній нараді у Відні 1934 року, яку скликав кар динал Інніцер, що присвячував особливу увагу зну щанням над обездоленими народами та жінками. Міжнародне визнання, яке здобула М. Рудницька, зріст мережі жіночих організацій по селах — осо бливо у відсутності розвитку польського відповід ника — занепокоїли польський уряд. Виступ Руд ницької з УНДО, атаки на неї, особисто з боку УНДО, а на Союз Українок від ОУН та декого з Католицької Акції, тільки посилили авторитет Союзу Українок та престиж Рудницької. Жінки, включно зі старшими, зв’язаними з Українською Католицькою Церквою, підтримали організацію та перевибрали голову. У той сам день заарештували всіх голів повітових філій. Знову протести, і знову, як у 1929 році, відтягнення урядової заборони. Вибори до сейму не принесли жодної жіночої кандидатури. Поляки не допускали Рудницької, а українки не хотіли нікого іншого. Це мусіло дещо притупити почуття особистого болю, спричиненого тим, що Павло Лисяк був одним із прийнятих поляками кандидатів УНДО до сейму. Однак у той час, коли заборонили Союз Українок, Рудницька, Олена Шепарович, Олена Кисілевська та Константина Малицька при співучасті інших жінок створили суто політичне жіноче товариство, назвав ши його Дружина княгині Ольги. Як політичне угру повання воно діяло після віднови Союзу Українок до вибуху Другої світової війни. Частиною активности Рудницької над пацифі кацією і голодом слід вважати її підготовку праць про польську владу в Західній Україні та про реакцію вільного світу на голод в Україні. Взагалі її публі цистична діяльність — це лиш відмінний вияв її громадських та політичних зацікавлень. Рудницька розуміла вагу преси як вирішального чинника у створенні громадської опінії та розвитку політичної свідомости загалу. В міжвоєнний період "НАШЕ ЖИТТЯ", ЖОВТЕНЬ 1992 11
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
