Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
МАРТА БОГАЧЕВСЬКА-ХОМ’ЯК МІЛЕНА РУДНИЦЬКА І ЖІНОЧИМ РУХ (Продовження) У своїй власній політичній діяльності М. Рудниць- ка завжди ставила на перший плян інтереси нації і не вагалася іти врозріз з партійною дисципліною, якщо вважала, що тактика партії неправильна. Самостій ність думання, відвага зробити власне рішення, вмін ня пов’язати раціональне думання зі стійким запа лом віри в національну ідею вибороли їй чільне місце у політичному житті позарадянських українців. Рудницька була добрим промовцем, вміла захоплю вати широкі маси слухачів, не знижуючись до дема гогії та не ображаючи їхнього здорового глузду. Як добрий політик та промовець, достосовувалася до авдиторії, не йдучи на компроміс з власними пере конаннями. У двадцятих роках, коли їй не було ще тридцяти, дехто критикував її запальність, особливо у стосун ках з польками.11 Такого закиду не знаходимо у пізніших роках, коли вона вийшла на державну та міжнародну арену. Перші вибори до сейму та сенату Польщі українці Галичини бойкотували, бо не було правного інтер національного визнання польської влади у Східній Галичині. Коли Рада Амбасадорів остаточно визнала право Польщі на Східню Галичину, це було з умовою дотримуватись запевнень прав народних меншин та під формальністю 25-літнього мандату. Польські уря ди не дотримувалися цих обіцянок, хоч час від часу велися переговори з національними меншостями, однак виринала можливість знайти якийсь модус вівенді. Навпаки, в ділянці шкільництва, політичних прав та розділення економічної підмоги польський уряд намагався усунути здобутки українців з австрій ських часів. Помірковані польські партії, які нама галися співпрацювати з народними меншинами, які, до речі, становили третину населення міжвоєнної Польщі, натрапляли на непримирливе наставлення польських шовіністів та антиукраїнського ставлення Націонал-демократичного угрупування поляків. Крім наростаючого конфлікту, намагання між польськими та українськими поміркованими партіями прийти до якогось порозуміння між українцями та поляками продовжувалися. Хоч Рудницька виступала проти ’’нормалізації” УНДО в 1935 році, бо у тій угоді не було запевнення прав українців, вона брала активну участь у творенні т.зв. ’’Контактного комітету,” остан ньому намаганні співпраці між поляками та україн цями перед Другою світовою війною. Одночасно більшовики, які під натиском укра їнства за Збручем мусіли, хоч би тимчасово, про вадити українізацію, почулися досить сильними, щоб розпочати акцію проти проявів українства. В тих умовах Галичина, у більшій мірі ніж досі, мусіла вважати себе П’ємонтом національного життя та політичного визволення. Польща була республі кою, і навіть після перевороту Пілсудського у травні 1926 року, — проти чого остерігала газета "Жіноча Доля ”, яка була неофіційним органом Союзу Укра їнок, — у ній діяли різні політичні партії та парля- мент. Тут не місце розглядати партійну систему українців у міжвоєнній Польщі. Нам вистачить при гадати, що Українське Національно-Демократичне Об’єднання створилось в липні 1925 року переважно з вихідців найбільш численної партії в Галичині, Української Народної Трудової Партії, та значної кількости членів інших партій, які вважали деякі потягнення своїх партій надто угодовими щодо Поль щі. УНДО стало партією української більшости в Галичині. Рудницька була одним з найважливіших членів партії, яка старалася легальними засобами в Польщі і за кордоном обстоювати національні та людські права українців. Другим вагомим явищем міжвоєнного періоду серед позарадянських українців є продовження збройної боротьби проти поляків усіми засобами, включно з терором. Участь жінок у цій акції значно посилилася після створення в січні 1929 року Орга нізації Українських Націоналістів.12 Рудницька не схвалювала тих засобів боротьби як з етичних, так і з практичних поглядів. Що більше, її турбувала тен денція націоналістичної філософії — хоч це не надто розводилось в українському варіянті цієї світової течії, — зводити ролю жінки до заяложеного німець кого: кухня, діти та раз в тиждень відвідування церкви. Вона розуміла, одначе, безсумнівні почуття відданого ідеалізму та любови до нації, які керували членами ОУН. Жінки з цього табору брали й далі активну участь у Союзі Українок і чимало з них були головами окружних філій Союзу. До сейму Мілена Рудницька ввійшла у 1928 році, того самого року, коли очолила Союз Українок. Традиційно жінки у парляментах займаються спра вами освіти та здоров’я. Рудницьку вибрали в ко місію зовнішніх справ. В освітню комісію вона ввійш ла завдяки своїм фаховим зацікавленням. Для укра їнців праця освітньої комісії мала національне зна чення. Однією з головних цілей західньоукраїнської політики було намагання оборонити шкільництво перед польонізаційними заходами — впровадженням польських та двомовних шкіл. Дії польської місцевої влади часто провокували українських учнів на відкри 10 НАШЕ ЖИТТЯ”, ЖОВТЕНЬ 1992 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
