Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Скульптури перед входом до музею І. Гончара. Справа Б. Хмельницький, на другому пляні І. Ґонта. Sculpture at the entrance to the museum of I. Honchar. Fr. r. Bohdan Chmelnytskyi: on the second plane I. Gonta. ною, яка обплітає хвіртку,пройшла і подивилась в су ворі обличчя Богдана Хмельницького та Максима Залізняка, скульптури яких стоять обабіч. Потім вузькими східцями за гостинною рукою господаря в кімнати, сповнені святкової тиші, де розміщені невмирущі скарби. Час, проведений в цьому домі, в присутності Івана Макаровича Гончаря, я вважаю за дарунок долі. Це зустріч з минулим, це надія на май бутнє. Ірина Чабан Джерела: Володимир Качкан "Кючі до скарбів”. Жовтень. 1989, січень. Нижче подаємо розповідь Івана Гончара, яка уможливить зрозуміти його духовий світ. ЧАРІВНА ДУША НАРОДУ ШАН ГОНЧАР Помірковане підсоння України, чарівна природа, бурхлива героїчна історія нашого народу сформува ла поетичну й героїчну душу його, яку він виявив у своїй безмежно багатій, розмаїтій творчості. Наш народ так любив поезію, що жодного дня не був без неї, усі клітини його свідомого життя пройняті поезією. Нема предмета — від ложки і писанки, до вели кої будівлі — який би не був по-мистецькому оздоблений, як не було й дня, свята чи події в ро динному житті неспоетизованих. Усе життя — від на родження до смерті українця супроводжувала поезія, навіть умирав він поетично, не було такого небіжчика, якого не оплакано народним голосінням, своєрідним народним реквіємом аж до могили. Коли не було рідних, голосили найняті чужі люди... І тру ну спускали в могилу не абияк, а тільки на вишива них рушниках. Тому й не дивно, що український народ назива ють народом-поетом, народом-співцем. Щоб глибше зрозуміти ціну і вартість мистецької Фрагмент музею І. Гончара. Fragment of museum of I. Honchar. ’’НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 1989 5
Page load link
Go to Top