Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ГУЦУЛЬСЬКИЙ ВЕЧІР В КЕРГОНКСОНІ Управи 89-го Відділу СУА, ім. Лесі Українки, в Кергон- ксоні, Н.Й., завжди дбали не тільки про задовільний мате- ріяльний стан Відділу, але також і культурний та товарись кий. Ось і цього разу імпрезова референтка Зеновія Ко вальська і культурно-освітня Евгенія Рубчак вийшли з іде єю товариських зустрічей з ширшою громадою у формі ре гіональних вечорів. В суботу, 25-го березня 1989 року відбувся перший з черги гуцульський вечір, до якого референтки опрацювали відповідну програму у виконанні членок Відділу. Голова Відділу Стефанія Барановська коротким словом відкрила імпрезу та покликала до слова Лідію Яців, яка виразно, з почуттям прочитала надзвичайно широко опрацьовану до повідь про Гуцульщину. Лідія Яців подала докладне гео графічне положення Гуцульщини, яка лежить у горах Кар патах та належить до Галичини, Буковини і Закарпатської України. Не зважаючи на розмежування, чи окупацію Гу цульщини між різними чужинецькими країнами, гуцулів по єднує спільна матеріяльна і духова культура. Доповідачка подала чудовий опис природи в Карпатах: "Карпатські гори, верхи гір, сягаючі зір, темні ліси-бори повні духів і таємниць, бистрі ріки, зелені полонини і бла китне небо над ними — все це овіяне красою, що серце ра дістю сповняє і давнину нагадує...”, а далі: ’’Краса гір у лі сах, куди ще нога не сягала: у їх таємних шумах і бурях в осінніх туманах-мряках, у зимових сніговіях, у весняних ре вах потоків, у царинках літом квіточками закосичених, в тужливому голосі сопілки-флояри і у сумовитому риданні трембіти". Описала красу у барвистій ноші, в гуцульській буйній вдачі, у звичаях, обрядах і переказах. Подала те орію науковців; що предки гуцулів замандрували із широ ких степів, чи, може, втекли в непроходимі ліси від навали різних орд і там залишились, бо Гуцульщина, захоронена горами, зберегла багато звичаїв з минувшини. Гуцульщина славиться не тільки її омріяною красою а й багатством. Найбільше її багатство — це ліси; віковічні смереки, доро гоцінні кедри і ’’вічне дерево” — тис. Також багата Гуцуль щина різними копалинами: поташова і камінна руда, ву гілля, залізні руди, графіт і всякі мінеральні джерела. З давніх давен, завдяки географічному положенню, Гуцульщину обминали більші політичні події та все ж льо- кальна історія була досить бурхлива. Бо деякі події, як бо ротьба між Польщею і Молдавією в 15-му стол., чи пов стання Богдана Хмельницького в 17-му стол., впливали на волелюбних гуцулів і вони повставали проти тих, хто робив їм кривди. Згадала про різні ватаги опришків, що діяли в 17-18 століттях та за оспіваного народом Довбуша, що "во лю ніс покривдженим”. Школи в Гуцульщині появились щойно в 19-му стол. (Перед тим єдиними вчителями дітей були ”дєдя і неня”). Освідомлення Гуцульщини завдячуєть- ся, в основному, священству і учительству. Отець Волян- ський з Криворівні вславився великою гостинністю: до нього зіздилися на вакації еліта того часу, як Іван Франко, Леся Українка, Василь Стефаник, Михайло Грушевський, Михайло Коцюбинський, що описав чудову Гуцульщину і її побут в повісті "Тіні забутих предків”. Гнат Хоткевич, хоч уродженець центральних земель, полюбив Гуцульщину і віддав їй велику частину свого життя і трудів: написав по вість "Камінна душа”, драми "Довбуш" і "Арідник”, засну вав гуцульський аматорський театр в селі Красноілі, в яко му короткий час був режисером Лесь Курбас. Уродженець Гуцульщини Юрій Федькович — неперевершений співець Г уцульський вечір в Кергонксоні. Сек стет — зліва: Мирослава Кондра, Зе новія Ковальська, Емілія Реннер, Гали на Хамула, Ольга Ценисенко, Марія Підлуська. Hutsul night in Kerhonkson. Fr. L — My- roslava Kondra, Zenovia Kovalsky, Emilia Renner, Halyna Chamuia, Olha Deny- senko, Maria Pidlucky. постатей відважних легінів, безстрашних ватажків-оприш- ків. Новеліст Василь Стефаник, поети О. Олесь, Е. Мала- нюк, Олесь Бабій оспівували в своїх творах красу Гуцуль щини. Взагалі, прегарна Гуцульщина від давна приваблю вала до себе мистців, письменників, науковців. Проф. Во лодимир Шухевич написав 5-тому етнографічну працю про Г уцульщину. На початку 20-го стол. Кирило Трильовський заснував тов. "Січ”, члени якого сформували гуцульський курінь та брали участь під час 1-ої світової війни у наших визвольних змаганнях, а під час 2-ої багато гуцульських легінів було в УПА. В ділянці матеріяльної культури або прикладного мистецтва особливої досконалости досягла архітектура в дереві: церкви в Криворівні, Ворохті, Ясені, гуцульські ха ти, на перехрестях доріг каплички і хрести. Мистецькі ви роби в дереві, як різьба з інкрустаціями, кераміка, вироби зі шкіри і кости. Мальовничий гуцульський одяг (ноша), ткацькі вироби, вишивка низинкою та неперевершена май стерність в писанні писанок. Багато зразків гуцульського народного мистецтва зберігається по різних музеях, але ’’...ціла Гуцульщина — це немов один великий музей, у яко му заховане все те, що занесло в нього хоробре плем'я Ру сичів". Атракцією вечора була доповідь, яку присутні вислу хали з великою увагою і цікавістю. Щоб прикрасити вечір, на пропозицію Зеновії Коваль ської, зорганізовано секстет з членок Відділу, які співають в хорі "Золотий Гомін”. Секстет в складі Мирослави Кондри, Зеновії Коваль ської, Емілії Реннер, Галини Хамули, Ольги. Денисенко і Марії Підлуської самотужки підготував 4 пісні. Спершу від співав мрійливо-описову пісню "Верховино, світку ти наш", — слова Миколи Устияновича та "Марічка" — сл. М. Ткача, муз. С. Сабадаша. Евгенія Рубчак відчитала Едварда Козака "Коломийки”. Потім секстет виступив ще раз та про 30 "НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 1989 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
