Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ЗОЯ КОГУТ ТЕМНА НІЧ Темна ніч вкриває безтурботно, Праведних і грішних пеленою. Кожне серце уночі — самотнє, Власною, Своєю самотою. k чи ти чуєш подих зовсім близько, Чи, крізь сон, знайоме муркотіння — Ти — самотня, Людське бідачисько, Віч-на-віч лише з своїм сумлінням. Туга, каяття, любов, печалі, Все — твоє! Без виправдань і свідків! Хочеш, то заглиблюйся в деталі, Й поспішай! Бо ніч минає швидко! зею і все зв’язане з особою Сталіна (що музей мав спільного зі Сталіном — невідомо) — директорка Лутієва дала наказ працівниці Кушнірук ’’очистити фонди” і сама виїхала. Кушнірук з поміччю другої працівниці і двірника порубали різьбу, поторощили кераміку і побили шедеври вартости 70 тисяч кар- бов. (але хто може оцінити твори народних ґеніїв?) винесли на болото. Єдине, що вціліло — це писанки, яких працівниця І. Цурковська не дала знищити. Сіла на скриню з писанками і заявила: ’’Рубайте мене, а писанок не дам”. Ще в тому музею була зброя з різних часів, яку передано для театру ім. І. Франка і звідтіля її вкра ли. Ця сама Кушнірук була згодом директоркою ко ломийського музею. Як це діється, питає автор, що ані з Преображенського собору, ані з інших у Кремлі ніхто не зняв хрестів? А в Карпати їздять, різні ’’колекціонери” — виду рюють старовинні речі, як також учителі намов ляють дітей приносити з батьківських скринь золоті монети, хрести, зґарди і з т.зв. шкільних музеїв це все зникає. Автор статті каже, що важко про це писа ти, а ще важче мовчати. Колись у Косові поетеса Ма рія Влад писала в "Радянській Гуцульщині” в статті "Мухи біля меду”, як шахраї обкрадають гуцулів. Пі сля написання цієї статті вона мала багато при кростей. Також збірка славного збирача гуцульського ми стецтва Є. Я. Сагайдачного зникла з косівського му зею. РОЗБИЛАСЯ МИСКА Розбилася миска, На кусники збита, Чи треба жаліти за нею? Розбите Життя наше, Не лиш розписана миска! І будучність — риска, Минувшина — риска, Розбилася миска... Ми ходим по світі, Шукаєм потреби. Дороги чужі нам, Чуже, навіть, небо! Куди ми прямуєм? Де наша колиска? ...Розбилася миска... Тут приходить мені на думку інцидент, з яким я стрінулася в Нью Йорку. Побачила я на вулиці "го рішнього” Нью Йорку жінку в чудовій льняній, дов гій вишиваній гуцульській сорочці, яку вона вживала як суконку. За кілька годин я знову побачила цю жінку — неукраїнку на прийнятті, на яке ми обоє з чоловіком були запрошені. Там підійшла я до неї і спитала, звідкіля у неї ця українська сорочка? А во на питає мене: ”чи ви чули про фільм ’Тіні забутих предків’? Це сорочка Марічки з того фільму, Я її тут купила”, — доповнила ця не-українка. Це знову потвердження думок Степана Пушика про розграблювання наших скарбів. ★ ★ it Автор згадує добрим словом ленінградського мистецтвознавця Давида Гобермана, який своїми писаннями причинився до популяризації народних надбань Івано-Франківська. Кажуть, що ніхто не є пророком у свойому краю, що велике видно здале ку. Цей чоловік приїхав і оцінив. Але є теж далекі люди — свої: які забувають, що народні святощі тре ба берегти. Ця стаття дає нам дуже багато до думан ня, бо бачимо, що на українцях у вільному світі ле жить велике завдання зберегти хоч те, що привезене на нові поселення. Тому треба конечно піддержу вати Український Музей в Нью Йорку і інші музеї, які хоронять скарби народної творчости і дадуть змогу майбутнім поколінням вивчати нашу культуру. Х р и с т я Н а в р о ц ь ка ’НАШЕ ЖИТТЯ” БЕРЕЗЕНЬ 1988 5
Page load link
Go to Top